Опубліковано 2020-09-04
Ключові слова
- Stepan Charnetskyi, biography, literary portrait, Ukrainian Sich Riflemen generation, generation, “Moloda Muza”
- біографія, літературний портрет, генерація, «Молода муза»
Анотація
Мета. Метою статті є встановлення генераційних зв’язків С. Чарнецького зі стрілецькою когортою.
Методи. Дослідження здійснено за допомогою описового методу, біографічної реконструкції, поєднаних із генерацій ним підходом.
Результати. У процесі дослідження було виявлено, що С. Чарнецький свідомо «затемнював» громадянський складник власного життєпису, оскільки свідомо творив для історії літератури власний образ «митця-модерніста», скерованого маніфестувати естетичну програму «мистецтво для мистецтва». Митець свідомо творив власну біографію богеміста, оминаючи патріотичну діяльність.
Водночас «стрілецька» частина його життєпису є вагомою, фактично становить окремий період його життя і творчості.
Стрілецьке «літературне поле» (П. Бурдьє) С. Чарнецького, означене координатами різноманітної цілеспрямованої свідомої комунікації – міжособистісної, громадянської, творчої. Модус дружби відзначає взаємини С. Чарнецького і стрільців, що фіксує рецепція Л. Луціва, Л. Лепкого, В. Витвицького, І. Іванця, М. Гайворонського. Творчий аспект представлено як співтворення стрілецьких творчих продуктів, де творча солідарність є виразною. Автор проявляється в іпостасі Остапа Шандури насамперед, а також під власним іменем у стрілецькому видавничому дискурсі (лінія «Співаників», часопис «Шляхи», збірник «З крівавого шляху Українських Січових Стрільців») та близьких до стрілецтва («Вістник Союза визволення України», «Українське слово») видань. Громадянський чин С. Чарнецького також має «стрілецьке забарвлення».
З’ясовано і систематизовано стрілецькі факти біографії С. Чарнецького, їхню життєву і літературну специфіку, участь митця у військових виданнях, творенні пісні «Ой у лузі червона калина», стрілецькому театрі та Комітеті для звеличення воєнних подвигів Українських січових стрільців. У власній стрілецько-організаційній діяльності С. Чарнецький був зацікавлений в увічненні історичного подвигу Українських січових стрільців. Поетична картина світу С. Чарнецького типологічно близька стрілецьким переживанням. Образ війни насичений конкретикою українських національно-визвольних змагань, це не звичайна «жовнярська лірика», за визначенням Н. Мориквас. В образі світу важливе місце посідає «стрілецька історія», екзистенція ліричного «я» – з ознаками стрілецької ідентичності.
Зі стрілецькою генерацією митець не мав жодної комунікативної та світоглядної дистанції, тому був потрактований «своїм», побратимом і другом, тотожно сприймав і стрілецьку проблематику.
Висновки. Отже, у життєтворчості Степана Чарнецького можна дефініювати окремий етап, зумовлений відходом від виразно естетської «молодомузівської» ідентичності і наближенням до «стрілецької» в умовах Визвольної війни 1914–1920 років та ІІ Речі Посполитої 1921–1939 років Маркерами періоду є псевдонім Остапа Шандури, публікації громадянської тематики в журналі «Шляхи», збірки «В годині задуми», «Сумні ідем».
Посилання
2. Боньковська О. Львівський театр товариства «Українська бесіда». 1915–1924. Львів : Літопис, 2003. 342 с.
3. Гайворонський М. З воєнних пісень (сл. С. Чарнецького). Львів : Ліра, 1915. Ч. 7. 4 с.
4. Горобець Тиберій. Квіти й бодяче : Нариси й замітки з дороги життя. Львів ; Київ, 1922. 96 с.
5. З крівавого шляху Українських Січових Стрільців : Ілюстрована збірка оповідань і описів. Львів : Просьвіта, 1916. 72 с.
6. За волю України : Історичний збірник УСС. В 50-ліття збройного виступу УСС проти Москви 1914–1964. Нью Йорк, 1967. 608 с.
7. Іванець І. Стрілецька творчість. Українські січові стрільці 1914–1920. Львів : Слово, 1991. С. 121–128.
8. Ільницький М. Від «Молодої музи» до «Празької школи». Львів : Інститут українознавства НАН України, 1995. 318 с.
9. Коссак І. Ще до історії стрілецьких пісень. Діло. Львів, 1916. 24 березня. Ч. 78. С. 3.
10. Кузьменко О. Стрілецька пісенність : фольклоризм, фольклоризація, фольклорність. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2009. 296 с.
11. Кузьменко О. Стрілецькі пісні / упоряд., запис, вступ. ст., комент. та додат. О. Кузьменко. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2005. 640 с.
12. Мельничук Б., Пиндус Б., Чорпіта Я. Чарнецький Степан. Тернопільський енциклопедичний словник : у 4-х т / редкол. : Г. Яворський, Б. Мельничук. Тернопіль : Збруч, 2008. Т. ІІІ : П – Я. С. 584.
13. Молода муза : Антологія західноукраїнської поезії початку ХХ ст. / упоряд., переднє слово та приміт. В. Лучука. Київ : Молодь, 1989. 328 с.
14. Мориквас Н. Меланхолія Степана Чарнецького : есей. Львів : Світ, 2005. 384 с.
15. Мориквас Н. Степан Чарнецький у літературно-мистецькому контексті 1900–1930-х рр.: еволюція творчості : дис. … канд. філол. наук: 10.01.01. Львів, 2006. 220 с.
16. Струни : Антольоґія української поезії від найдавніших до нинішніх часів для вжитку школи й хати, влаштував Богдан Лепкий. Берлін, 1922. Ч. ІІ. 296 с.
17. Сьпіваник Українських Січових Стрільців. Відень : заходом «Артистичної Горстки», накладом Центральної Управи Українських Січових Стрільців, 1918. 128 с.
18. Чарнецький С. В годині задуми : поезії. Львів, 1917. 48 с.
19. Чарнецький С. До історії стрілецьких пісень. Діло. Львів, 1916. 18 березня. Ч. 73. С. 3.
20. Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. Львів : Накладом фонду «Учітеся, брати мої», 1934. 254 с.
21. Чарнецький С. Слідами бурі : Записки в авто – по галицькій Україні. Українське слово : політична, економічно-суспільна й літературна газета. Львів, 1915. Ч. 16–23.
22. Чарнецький С. Сумні ідем: вибір поезій. Львів ; Київ, 1920. 61 с.
23. Шляхи. Львів, 1916 / ред.-видав. Федь Федорців. Перший, другий сшиток за март. С. 231.