No. 85 (2021): Southern Archive (philological sciences)
Theory of translation

REPRODUCTION OF GEORGE GORDON BYRON’S IDIOSTYLE IN MODERN UKRAINIAN-SPEAKING INTERPRETATIONS OF HIS MYSTERY “CAIN”

Oksana Yaroslavivna Kovalchuk
Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas

Published 2021-04-12

Keywords

  • translation, original, style, adequacy, stylistic dominant, translation strategy, emotionality, lexeme, lexical and syntactic linguistic-stylistic means
  • переклад, оригінал, стиль, адекватність, стильова домінанта, перекладацька стратегія, емоційність, лексе- ма, лексичні та синтаксичні мовностилістичні засоби

Abstract

The purpose of the work is to compare the translators’ idiostyles and conceptions through a comparative analysis of G.G. Byron’s mystery “Cain” and Ukrainian-language interpretations by M. Kabaliuk and O. Hriaznov.

Methods of work. In the research a comparative method is used to compare the original and the translation and compare two translations, literary and stylistic textual analysis, descriptive and contextual methods are used to determine the stylistic dominants of the original and the target work, the method of assessing the adequacy of translation is used to define the translators’ mastery, the method of quantitative calculations is used to determine the degree of reproduction of linguistic and stylistic expression means.

Results. In the article the characteristic features of G.G Byron’s idiostyle, the stylistic features of the original text of the mystery “Cain” are outlined. The degree of style reproduction adequacy of G.G. Byron’s mystery “Cain” in the interpretation by two Ukrainian translators – M. Kabaliuk and O. Hriaznov is determined, the specifics of their translation style are clarified. The history of O. Hiyaznov’s translation with the use of own electronic correspondence is investigated. The literary-critical opinion concerning the named translations is considered. Translation analysis is performed at the phonetic, rhythmic, lexical, morphological and syntactic levels. Information on the translation reception of G.G. Byron’s works in Ukraine has been expanded.

Conclusions. The conducted comparative analysis makes it possible to state that each of these translators has an individual translation style, his own understanding of the author’s intention. M. Kabaiyuk takes into account the requirements for the most accurate reflection of the content in combination with the deepest reproduction of the author’s style, so his translation is marked by a high degree of adequacy. M. Kabaliuk approaches extremely close to the original work, avoiding literalism, preserving the author’s lexemes at most. He tries to convey all the stylistic dominants of the original maximally, pays attention to the subtle nuances of the poetic fabric of the English work; the interpreter’s presence is minimized. O. Hriaznov claims that a translation from an unlike language cannot be accurate; he pays more attention to the content than to the style, and does not reproduce all the features of G.G. Byron’s idiostyle (exclamatory intonation in some places, repetitions, about half of the epithets and exclamations). He is somewhat fluent with the original, often paraphrasing language units based on his own perception.

References

1. Андрієнко Т.П. Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську) : монографія / за ред. В.І. Карабан. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. 339 с.
2. Байрон Джордж-Гордон. Каїн. / Переклад з англійської М. Кабалюка. Всесвіт. 1984. № 3. С. 104–129.
3. Байрон Джордж-Гордон. Каїн. Джордж-Гордон Байрон, Олександр Пушкін. Драматичні твори. / Переклад з англійської і російської та впорядкування: О.А. Грязнов. Київ : Задруга, 2007. С. 5–76.
4. Бурбан В. Вічний паломник. Дзеркало тижня. 2003. № 4. С. 12.
5. Дзера О. Байронова містерія «Каїн» в українських перекладах. Іноземна філологія : Респ. міжвід. наук. зб., 1996. Вип. 109. С. 104–112.
6. Дубенко О. Фактор прототипічності вихідного ґештальту при поетичному перекладі. Science and Education a New Dimension. Philology, VII (55), 2019. Issue 189. URL: https://seanewdim.com/uploads/3/4/5/1/34511564/httpsdoi.org10.31174send-ph2019-189vii55-03.pdf (дата звернення: 12.01.2021).
7. Коломієць Л. Еволюція напрямів в англо-українському поетичному перекладі кінця XIX – початку XX ст. : дис. … доктора філол. наук : спец. 10.02.16 «Перекладознавство». КНУТШ. Київ, 2006. 504 с.
8. Коломієць Л.В. Концептуально-методологічні засади сучасного українського поетичного перекладу (на матеріалі перекладів з англійської, ірландської та американської поезії) : монографія. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. 522 с.
9. Коптілов В.В. Першотвір і переклад. Київ : Дніпро, 1972. 213 с.
10. Кравцова М. Алюзивний характер мовлення Едґара в трагедії В. Шекспіра «Король Лір» як стратегія зображення теми жебрацтва в Єлизаветинську епоху: особливості перекладу. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2015. Вип. 15(1). С. 140–143.
11. Кравцова М. Переклади монологу Короля Ліра з однойменної трагедії В. Шекспіра: фоносемантичні та просодичні аспекти. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 6. С. 216–221.
12. Кравцова М. Українська Ліріана Панаса Мирного, М. Рильського, Василя Барки та О. Грязнова: до історії створення перекладів. Молодий вчений. 2015. № 8(2). С. 81–87. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2015_8%282%29__21 (дата звернення: 15.01.2021).
13. Мазур О. Дослідження творчої особистості перекладача у світлі теорії контекстів. Теорія та практика перекладу. 2011. № 6 (ч. 2). С. 65–71.
14. Матвіїшин О. Українська проза початку XX століття в перекладах німецькою мовою: лінгвокультурний вимір : дис. … канд. філолог. наук : 10.02.16. Дрогобич : Дрогобицький держ. пед. ун-т ім. Івана Франка, 2011. 227 c.
15. Назарук О. Англійська класика в перекладах Лесі Українки. Леся Українка : публікації, статті, дослідження. Київ, 1973. С. 136–147.
16. Пащук Г. Леся Українка як перекладач англійської класики. Збірник наукових статей викладачів кафедри суспільних дисциплін. Закарпатський державний університет. Ужгород, 2006. Вип. № 1. С. 69–75.
17. Чередник Л.А. Творчість Дж.Г. Байрона в українських перекладах. Young Scientist. 2019. № 5.1 (69.1) С. 227–229. URL: http://molodyvcheny./in.ua/files/journal/2019/5.1/67.pdf (дата звернення: 15.12.2020).
18. Шекспір В. Король Лір / пер. О.А. Грязнова. В. Шекспір: трагедії та хроніки. Київ : Задруга, 2008. Кн. 2. С. 3–125.
19. Бех П.А. Переводы произведений Байрона на Украине. Вестник Киевского университета. Романо-германская филология. Киев : Высшая школа, 1979. Вып. 13. С. 91–93.
20. Кашкин И. Критики есть и нет критики. Мастерство перевода. Москва : Советский списатель, 1965. С. 5–11.
21. Lord Byron. Cain: A Mystery. The Poetical Works of Lord Byron. London, 1957. P. 521–545.