ХУДОЖНІ ПРИНЦИПИ АКМЕЇЗМУ В ПОЕТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ Є. ПЛУЖНИКА ТА Д. ФАЛЬКІВСЬКОГО

Анотація

Мета. Метою статті полягає у прагненні дослідити художню реалізацію акмеїстичних принципів в поетичній практиці Є. Плужника та Д. Фальківського.

Методи дослідження. У роботі використано порівняльно-історичний метод, якій реалізовано через вивчення функціону- вання художніх принципів російського акмеїзму в творах українських поетів Є. Плужника та Д. Фальківського. Звернення до культурно-історичного методу сприяє забезпеченню об’єктивності дослідження, врахування фактів світобачення та куль- турної ситуації. У дослідженні здійснюється поєднання рецептивного й герменевтичного методів, а також загальнонаукових методів аналізу, синтезу та систематизації досліджуваних матеріалів.

Результати. На основі дослідження Т. Пахарєвої, в якому визначені головні категорії акмеїстичної естетики, що полягають в синтезі історизму, культуроцентризму, етікоцентрізму, автор статті доводить, що поезії Є. Плужника та Д. Фальківського демонструють типологічну близькість до російського акмеїзму. У статті з’ясовано, що творча реалізація принципу культуро- центризму реалізовано в творах Є. Плужника та Д. Фальківського через усвідомлення культурного простору як засобу фор- мування етичних цінностей життя. Із цією категорією акмеїзму пов’язаний етікоцентрізм, що втілюється в особливу модель поетичної поведінки Є. Плужника та Д. Фальківського, яка наповнює життєві акти естетичною діяльністю. Зв’язок історії з особистісною долею, з моральним вибором, складний драматичний характер сприйняття подій революції та громадянської війни, відчуття власної відповідальності перед майбутнім за жорстокість сучасної епохи, катастрофізм світосприйняття у тво- рах Є. Плужника та Д. Фальківського – виступають маркерами акмеїстичної поетики.

Висновки. У статті зроблено висновок про те, що поетична практика Є. Плужника та Д. Фальківського демонструє звер- нення до художніх принципи акмеїзму, що реалізовано через категорії культуроцентризму, етікоцентрізму, історизму, та свід- чить про типологічну близькість до творчості М. Гумільова, О. Мандельштама та А. Ахматової.