№ 79 (2019): Південний архів (філологічні науки)
Порівняльне літературознавство

ПОРТРЕТ У РОМАНАХ «ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ» О. У АЙЛЬДА ТА «ШЕСТИДНЕВ, АБО КОРОНА ДОМУ ОСТРОЗЬКОГО» П. КРАЛЮКА (ЩОДО ПРОБЛЕМИ ДВІЙНИЦТВА)

Опубліковано 2019-11-04

Ключові слова

  • the main character, portrait, color, writers, artist, “I”, “Other”
  • головний герой, портрет, колір, письменники, художник, «Я», «Інший»

Анотація

У статті робиться спроба порівняти роль портрета в художньому світі романів представників англійської (Оскар Уайльд) та української (Петро Кралюк) культур. Для впорядкування історико-літературного матеріалу встановлено часові рамки творчої діяльності письменників, їх належність до мистецьких напрямів, міру визнання. Названо імена літературознавців, які останнім часом досліджували менш вивчений роман «Шестиднев».

Метою розвідки є відстежити збіги й розбіжності у творенні ситуацій і характерів героїв і значенні та впливі їхніх портретів. Для досягнення поставленої мети застосовано переважно порівняльно-типологічний метод дослідження.

Підставою для аналізу двох романів послугувало спостереження про їх належність до психологічного різновиду, що виявилося в проблемі роздвоєння особистості. Огляд літературознавчих праць із питання двійництва в літературі підтвердив вагомість звернення до портрета як художнього прийому.

Результати. У результаті зіставлення ситуацій, у яких проявляється поведінка головних героїв, з’ясовано спільне та відмінне в образотвореннях Доріана Грея й Василя-Костянтина Острозького. Так, установлено вікові розбіжності головних героїв, що зумовило манеру змін їхніх зображень на картинах. Уже написаний портрет Грея викривляється з кожним новим його гріхом, тоді

як про зміни зображення Острозького читач дізнається від художника під час його створення упродовж усього роману. Спільним для творів є те, що портрети героїв постають головними обвинувачами їхніх недобрих справ, їхнім дзеркалом, у якому відобразилися їхній «Інший». Цю роздвоєність усвідомлюють і засуджують творці портретів, тому закономірним убачається розглядати нерозривний зв’язок трьох персонажів: головний герой – художник – портрет. Доводиться, що складники тріади по-різному виражають проблему двійництва.

Також відзначається символіка кольорів на портретах. Обидва письменники вмотивовують появу тої чи іншої барви в зображенні героїв, що вказує на тісний зв’язок із живописом.

Висновки. Отже, типологічне вивчення проблеми одухотвореного портрету у творах різних літератур продемонструвало не завмирання, а подальший розвиток такого явища в мистецтві ХХІ століття.

Посилання

1. Аркас М.М. Історія України-Русі. Одеса : Маяк, 1994. 392 с.
2. Білоус П. Шість днів і все життя князя Острозького: літературна критика. Літературна Україна. 2011. 17 березня. С. 10.
3. Браэм Г. Психология цвета. Москва : АСТ: Астрель, 2009. 158 с.
4. Вайлд О. Портрет Доріана Ґрея : роман. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012. 320 с.
5. Жеребцова Л. Суперечка між Острозькими та Заславськими з приводу острозького мита. Історія торгівлі, податків та мита : збірник наукових праць. 2010. № 2 (2). С. 73–80.
6. Колотова О. Феномен двійництва в мистецтві: розщеплений суб’єкт на межі світів. Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. 2015. № 2 (6). С. 95–101.
7. Кралюк П.М. Шестиднев, або Корона дому Острозького : роман. Синопсис : роман, повісті, новела. Київ : Ярославів Вал, 2014. С. 123–341.
8. Обухов Я. Красный цвет. Журнал практического психолога. 1996. № 5. С. 39–47.
9. Панова Н. Внутрішній конфлікт як причина самогубства Доріана Грея (роман О. Уайльда «Портрет Доріана Грея»). Рідний край : альманах Полтавського національного педагогічного університету. 2015. № 1. С. 121–126.
10. Тимошенко Л. Не зовсім ювілейні нотатки: До 400-річчя від дня смерті князя Василя-Костянтина Острозького. Дзеркало тижня. 2008. № 5. С. 21.
11. Фёдоров А.И. Фразеологический словарь русского литературного языка: около 13000 фразеологических единиц. Москва : Астрель : АСТ, 2008. 878 с.