Romanic, Germanic and Oriental languages
Published 2018-05-17
Abstract
The article considers the connection between the author's intention to fix faithfully the collective urban discourse and intertextuality. Besides that, it deals with the means of implementing intertextuality in the narration, namely the reference and the quotation. It appears that those means are served as pretexts for stylistically colored author's comments and create the effect of convincing a reader in the veracity of what is said.
References
1. Бахтін М. Висловлювання як одиниця мовленнєвого спілкування. Антологія світової літературно критичної думки ХХ ст. Львів: Літопис, 2001. С. 406–415.
2. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2010. 844 с.
3. Фатеева Н.А. Контрапункт интертекстуальности, или интертекст в мире текстов. Москва, 2000. 282 с.
4. Bacholle M. 2000, Un passé contraignant: Double bind et transculturation. Amsterdam: Éditions Rodopi B.V., 2000. C. 27–45
5. Ernaux M. Journal du dehors. Barcelone: Éditions Gallimard, 1993. 107 c.
6. Ernaux A., Jeannet F.-I. L’écriture comme un couteau. Barcelone: Éditions Gallimard, 2011. 149 c
2. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2010. 844 с.
3. Фатеева Н.А. Контрапункт интертекстуальности, или интертекст в мире текстов. Москва, 2000. 282 с.
4. Bacholle M. 2000, Un passé contraignant: Double bind et transculturation. Amsterdam: Éditions Rodopi B.V., 2000. C. 27–45
5. Ernaux M. Journal du dehors. Barcelone: Éditions Gallimard, 1993. 107 c.
6. Ernaux A., Jeannet F.-I. L’écriture comme un couteau. Barcelone: Éditions Gallimard, 2011. 149 c