№ 77 (2019): Південний архів (філологічні науки)
Література зарубіжних країн

ТАЄМНА ІСТОРІЯ: АНАЛІЗ ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ

Опубліковано 2019-03-25

Ключові слова

  • notion of image,
  • artistic image,
  • novel,
  • fiction,
  • word,
  • reader’s perception
  • ...Більше
    Менше
  • поняття образу,
  • художній образ,
  • роман,
  • художня література,
  • слово,
  • читацьке сприйняття
  • ...Більше
    Менше

Анотація

У статті розглядається термін «образ», що використовується у різноманітних галузях наукового знання. У дослідженні розглядаються різні аспекти аналізу образу. Ця робота є спробою дослідити художні образи у романі Донни Тартт «Таємна історія». Автори аналізують ряд поглядів на інтерпретацію художнього образу та підкреслюють, що художній образ має багато форм: образи людей, картини природи, міські пейзажі та образи речей, втілені за допомогою уяви. Мова йде про витоки створення дебютного роману Донни Тартт «Таємна історія» і вказується на специфіку роману: історія – це перевернута детективна історія, в якій центром уваги є не злочинець, а його мотиви. Традиційна детективна історія ставить перед читачем завдання розв'язати таємницю/злочин разом із детективом (представник закону чи приватний детектив, професійний слідчий або слідчий-аматор, незалежно). Проте інтрига розслідування та захоплення винного/винних не відіграє основної ролі в даному романі – створення складних художніх образів було головним завданням автора. За допомогою складних художніх образів автору вдається донести весь спектр підзначень до головного сюжету. Сьогодні немає чіткого визначення термінології; їх взаємозв'язок залежить від підходу до розуміння понять літературних образів; нечітка межа між цими поняттями починає розмиватися у зв’язку з появою нових лінгвістичних засобів, що поєднують у собі риси виразних засобів і стилістичних прийомів. Результати дослідження підкреслюють той факт, що поняття художнього образу зароджується у художній літературі, де мова стає як засобом, так і предметом мистецтва; стверджується, що художній образ виступає способом розуміння світу і мови мистецтва. Також продемонстровано, що він має багато форм відтворення: образи людей, картини природи, міські пейзажі, образи речей, які реалізуються за допомогою уяви, втілюються в нових відносинах через конструктивне мислення митця.

Посилання

1. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. Москва, 1979. 423 с.
2. Беляев Н.И. Образ человека в изобразительном искусстве: индивидуальное и типичное. Вестник Оренбургского государственного университета. 2007. № 7. С. 176.
3. Винокур Г.О. Избранные работы по русскому языку. Москва, 1959. 450 с.
4. Кожинов В.В. Слово как форма образа. Слово и образ : сб. статей. Москва, 1964. С. 46.
5. Кожинов В.В. Типическое. Литературный энциклопедический словарь. Москва, 1987. С. 441.
6. Коршунов А.М. Категория познавательного образа. Теория познания : в 4 т. Москва, 1991. Т. 2 : Социально-культурная природа познания. С. 20–50.
7. Лосев А.Ф. Философия имени. Москва : МГУ, 1990. 300 с.
8. Николаев А.И. Основы литературоведения : учебное пособие для студентов филологических специальностей. Иваново : ЛИСТОС, 2011. 255 с.
9. Новая философская энциклопедия : в 4 т. / под ред. В.С. Стёпина. Москва : Мысль, 2001.
10. Романова С.И. Художественный образ в пространстве семиотических отношений. Вестник Московского университета. Серия 7 «Философия». 2008. № 6. С. 29.
11. Рудяков Н.А. Основы стилистического анализа художественного произведения. Кишинев, 1972. 179 с.
12. Сапаров М.А. Словесный образ и зримое изображение (живопись – фотография – слово). Литература и живопись. Ленинград : Наука, 1982. С. 73.
13. Tartt D. A Secret History. First Vintage Contemporary Edition. New York : Vintage Contemporaries, 2004. 559 p.