№ 100 (2025): Південний архів (філологічні науки)
Романські, германські та інші мови

СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНЦЕПТУ «ТРАВМА» НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ЕЛІЗАБЕТ СТРАУТ «ОЛІВІЯ КІТТЕРИДЖ»

Юлія Юріївна Мамай
Запорізький національний університет

Опубліковано 2025-05-26

Ключові слова

  • психологічне страждання, когнітивна інтерпретація, емоційна пам’ять, посттравматичні прояви, пряма номінація травми
  • psychological suffering, cognitive interpretation, emotional memory, post-traumatic manifestations, direct nomination of trauma

Анотація

Метою статті є дослідження семантичних і стилістичних засобів актуалізації концепту «травма» в романі Елізабет Страут «Олівія Кіттеридж». Особливу увагу приділено аналізу лексичних та стилістичних прийомів, які використовуються для вираження психологічних і фізичних травм персонажів. Методи. У дослідженні використано методи когнітивного аналізу, контекстуального аналізу, а також елементи стилістичного та семантичного аналізу. Ці методи дозволяють виявити специфіку вербалізації травматичного досвіду в художньому тексті. Результати. У дослідженні виявлено такі категорії травми: клінічна психічна травма (депресія, нервові зриви, суїцидальні думки та спроби скоєння самогубства, посттравматичні стани, залежності (алкоголізм, наркоманія)), екзистенційна травма (смерть близьких (насильницька / ненасильницька), самогубство, вдівство, втрата дитини або партнера, переїзд / розрив зв’язку із сім’єю), соціальна травма (ігнорування дітей або батьків, відчуження в суспільстві, ізоляція в старості, мовчазні конфлікти в родині), дитяча розвиткова травма (фізичне чи емоційне насильство в дитинстві, знецінення з боку батьків, складна сімейна динаміка, участь у психотравмуючих подіях), психосоматична травма (соматичні реакції, як-от тремор, головний біль, болі в тілі, серцебиття, психосоматичні захворювання – проблеми зі шлунком, серцем, шкірою), травма внаслідок агресії та насильства (фізичне насильство, психологічна агресія, вербальне приниження, газлайтинг і домінантно-підпорядковані стосунки). Висновки. Проведене дослідження переконливо показує, що семантичні та стилістичні засоби відіграють ключову роль в актуалізації концепту «травма» в романі Елізабет Страут «Олівія Кіттеридж». Через використання прямих номінацій для опису психоемоційних і фізичних станів, авторці вдається передати складність внутрішнього світу персонажів. Семантичне наповнення тексту сприяє не лише глибшому психологічному розкриттю персонажів, але й створенню оригінальної художньої реальності, в якій концепт «травма» постає як головна складова індивідуального досвіду, пам’яті та ідентичності.

Посилання

  1. Бондаревська Л. Л., Лещенко І. Т. Вплив психічної травми на переживання суб’єкта. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2020. Т. 31 (70). № 3. С. 60–64. DOI: https://doi.org/10.32838/2709-3093/2020.3/10
  2. Довганич Н. А. Пам’ять, травма і література: способи репрезентації та інтерпретації. Українське літературознавство. 2020. № 85. С. 1–14. Режим доступу: http://publications.lnu.edu.ua/collections/index.php/ukrliterary/article/view/3128
  3. Кобзар І. М. Метафора як базовий спосіб представлення інформації. ScienceRise. 2014. № 1. С. 95–98. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texc_2014_1_16
  4. Мамай Ю. Ю. Актуалізація метафоричного діапазону концепту TRAUMA у романі Elizabeth Strout “Olive Kitteridge” (стаття). Київ : Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2023. Т. 34 (73). № 5. С. 82–87. Категорія Б, Index Copernicus.
  5. Маркович М. М. Моделі наративного уявлення про травму. Літературний процес: методологія, імена, тенденції. 2021. Вип. 18. С. 48–56. DOI: https://doi.org/10.28925/2412-2475.2021.18.7
  6. Martin C. R., Preedy V. R., Patel V. B. Handbook of Anger, Aggression, and Violence. Springer. Verlag Gmbh, 2023. 3082 p.
  7. Strout E. Olive Kitteridge. New York: Random House, 2008. 270 p.