СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНЦЕПТУ «ТРАВМА» НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ЕЛІЗАБЕТ СТРАУТ «ОЛІВІЯ КІТТЕРИДЖ»
Опубліковано 2025-05-26
Ключові слова
- психологічне страждання, когнітивна інтерпретація, емоційна пам’ять, посттравматичні прояви, пряма номінація травми
- psychological suffering, cognitive interpretation, emotional memory, post-traumatic manifestations, direct nomination of trauma
Анотація
Метою статті є дослідження семантичних і стилістичних засобів актуалізації концепту «травма» в романі Елізабет Страут «Олівія Кіттеридж». Особливу увагу приділено аналізу лексичних та стилістичних прийомів, які використовуються для вираження психологічних і фізичних травм персонажів. Методи. У дослідженні використано методи когнітивного аналізу, контекстуального аналізу, а також елементи стилістичного та семантичного аналізу. Ці методи дозволяють виявити специфіку вербалізації травматичного досвіду в художньому тексті. Результати. У дослідженні виявлено такі категорії травми: клінічна психічна травма (депресія, нервові зриви, суїцидальні думки та спроби скоєння самогубства, посттравматичні стани, залежності (алкоголізм, наркоманія)), екзистенційна травма (смерть близьких (насильницька / ненасильницька), самогубство, вдівство, втрата дитини або партнера, переїзд / розрив зв’язку із сім’єю), соціальна травма (ігнорування дітей або батьків, відчуження в суспільстві, ізоляція в старості, мовчазні конфлікти в родині), дитяча розвиткова травма (фізичне чи емоційне насильство в дитинстві, знецінення з боку батьків, складна сімейна динаміка, участь у психотравмуючих подіях), психосоматична травма (соматичні реакції, як-от тремор, головний біль, болі в тілі, серцебиття, психосоматичні захворювання – проблеми зі шлунком, серцем, шкірою), травма внаслідок агресії та насильства (фізичне насильство, психологічна агресія, вербальне приниження, газлайтинг і домінантно-підпорядковані стосунки). Висновки. Проведене дослідження переконливо показує, що семантичні та стилістичні засоби відіграють ключову роль в актуалізації концепту «травма» в романі Елізабет Страут «Олівія Кіттеридж». Через використання прямих номінацій для опису психоемоційних і фізичних станів, авторці вдається передати складність внутрішнього світу персонажів. Семантичне наповнення тексту сприяє не лише глибшому психологічному розкриттю персонажів, але й створенню оригінальної художньої реальності, в якій концепт «травма» постає як головна складова індивідуального досвіду, пам’яті та ідентичності.
Посилання
- Бондаревська Л. Л., Лещенко І. Т. Вплив психічної травми на переживання суб’єкта. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2020. Т. 31 (70). № 3. С. 60–64. DOI: https://doi.org/10.32838/2709-3093/2020.3/10
- Довганич Н. А. Пам’ять, травма і література: способи репрезентації та інтерпретації. Українське літературознавство. 2020. № 85. С. 1–14. Режим доступу: http://publications.lnu.edu.ua/collections/index.php/ukrliterary/article/view/3128
- Кобзар І. М. Метафора як базовий спосіб представлення інформації. ScienceRise. 2014. № 1. С. 95–98. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texc_2014_1_16
- Мамай Ю. Ю. Актуалізація метафоричного діапазону концепту TRAUMA у романі Elizabeth Strout “Olive Kitteridge” (стаття). Київ : Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2023. Т. 34 (73). № 5. С. 82–87. Категорія Б, Index Copernicus.
- Маркович М. М. Моделі наративного уявлення про травму. Літературний процес: методологія, імена, тенденції. 2021. Вип. 18. С. 48–56. DOI: https://doi.org/10.28925/2412-2475.2021.18.7
- Martin C. R., Preedy V. R., Patel V. B. Handbook of Anger, Aggression, and Violence. Springer. Verlag Gmbh, 2023. 3082 p.
- Strout E. Olive Kitteridge. New York: Random House, 2008. 270 p.