ОБРАМЛЕННЯ В КОМПОЗИЦІЙНО-СМИСЛОВІЙ СТРУКТУРІ ФІЛЬМІВ П. П. ПАЗОЛІНІ

Анотація

Мета статті – виявити функційний зв’язок з літературою та особливості використання рамкових побудов у поетиці фільмів П. П. Пазоліні, а також окреслити їх смислоутворювальний потенціал. Застосовано переважно структурно-семіотичний метод, який є спільною основою розвідок поетики як літератури, так і кінематографу, адже актуалізує бачення фільму як тексту, а кінематографу – як однієї з численних мов мистецтва. В результаті виявлено семантичну активізацію рамкових позатекстових елементів (назв, епіграфів, титрів) у всіх кінотворах Пазоліні, їх смислове навантаження і роль у створенні парадигмальних, нелінійних та наближених до поетичних смислових структур. Також проаналізовано смислове навантаження обрамлення як композиційного принципу у більшості фільмів митця та метафоричні, асоціативно-поетичні, сугестивні смисли композиційної рамкової побудови «тексту в тексті» у його фільмах із подвійним хронотопом («Птахи великі та маленькі», «Цар Едіп», «Свинарник», «Сало, або 120 днів Содому»). Окремо на матеріалі фільму «Євангеліє від Матфея» проаналізовано смисловий потенціал та поетикальні особливості такого суто кінематографічного рамкового елемента, як рамка кадру. В підсумку зроблено висновок про не наративний, а асоціативно-метафоричний та інтелектуально-аналітичний характер тих художніх завдань, які вирішує Пазоліні за допомогою всіх різновидів обрамлення, що дає змогу вважати рамкові побудови у його фільмах елементами індивідуальної поетичної кіномови, у відповідності до того розуміння поетичного кіно, яке Пазоліні пропонував у своїх теоретичних працях.