ВЕЛЕТНІ ТА ЛІЛІПУТИ НА ТЕРЕНАХ КАЗОК БРАТІВ ҐРІММ

Анотація

Німецькі фольклорні казки – пам’ятки історії, філософії, культури, мови – дають змогу реконструювати як багатовіковий життєвий досвід германців, так і мудрість німецького народу. Мета пропонованої наукової студії полягає у встановленні особливостей морфології двох типів людини сивої давнини – велетнів та ліліпутів, їхньої ролі в житті спільноти. Досягнення поставленої мети реалізуємо через комплексну методику, репрезентовану загальнонауковими методами на зразок аналізу, синтезу, індукції, дедукції, порівняння, описовим методом із прийомом зовнішньої інтерпретації, зокрема аналіз словникових дефініцій, і структурним методом з елементами контекстуального, інтертекстуального й семантичного аналізу. Результати дослідження показують, що людей класифікували за розміром тіла, фізичною силою, зовнішністю, віком, статтю, поведінкою, статусом, освіченістю, місцем проживання, способом життя, родом занять тощо. Виокремлено три основні різновиди суспільних істот, що мешкали на території сучасної Німеччини: люди, велетні, ліліпути. Походження людей еквівалентне природним процесам планети Земля, велетнів і ліліпутів – надприродним відповідно. Словесні позначення людей, велетнів та ліліпутів апелюють до форм однини і множини. Міжособистісні стосунки людей і велетнів, людей і ліліпутів варіюють: від відносно мирних до ворожих, від нормативних до ненормативних. Людей-авантюристів сприймають як хоробрих, комунікативних, розумних осіб, велетнів – як розумово обмежених, сильних особин, ліліпутів – як дуальних енергетичних істот із надприродними здібностями (телепортація, телепатія, ясновидіння). У висновках зазначено, що велетні та ліліпути є типами людиноподібних істот планети Земля, проживають у будинках певних географічних ареалів, зокрема в лісі, горах. Стосунки велетнів і людей корелюють із родом діяльності останніх: землеробів поважають, ремісників зневажають, можновладців атакують, стосунки ліліпутів і людей – прагматичні.