№ 96 (2024): Південний архів (філологічні науки)
Перекладознавство

ДЕМОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТІВ З АУДІОДИСКРИПЦІЄЮ: ПРОФІЛЬ ЛИТОВСЬКОГО ГЛЯДАЧА

Опубліковано 2024-03-25

Ключові слова

  • доступність, незрячі, слабозорі, кіно, театр
  • accessibility, blind, partially sighted, cinema, theatre

Анотація

Аудіовізуальний контент, включаючи кіно, театр, візуальне мистецтво чи інші медіа, має широку та різнорідну аудиторію: сліпі та зрячі, чуючі та глухі глядачі різних вікових, гендерних, культурних та розумових характеристик. Люди з фізичними обмеженнями, такими як незрячі та слабозорі, стикаються із проблемами під час перегляду фільмів чи театральних вистав. Аудіодискрипція, яку Сінтас визначає як перетворення візуальних образів на слова (Сінтас, 2008: 7), допомагає вирішити ці проблеми, забезпечуючи вербальний опис візуального шару аудіовізуального чи статичного візуального продукту. Запит на аудіодискрипцію (далі – АД) зростає із збільшенням обсягу аудіовізуального матеріалу в сучасності. Метою цієї наукової статті є визначення профілю литовського споживача з порушеннями зору з точки зору доступності аудіовізуального матеріалу. Перше завдання дослідження – провести статистичний аналіз і надати структуровану інформацію про зміну кількості сліпих і слабозорих людей у Литві з найдавніших часів, коли такі дані почали реєструвати. Друга мета – представити дослідження, проведені в Литві протягом останніх 15 років з питань доступності інформації та культурного контенту для сліпих і слабозорих людей, зосереджуючись на службі АД. У цій статті буде проаналізовано і представлено три дослідження: два з них були проведені іншими авторами, а третє (а також найновіше) було реалізовано автором цієї статті – литовський науково-дослідний проект «Інклюзивна культура: дослідження доступності аудіовізуальних продуктів для людей з вадами зору та слуху» (далі «КлаРега»), який був присвячений аналізу литовської аудиторії глухих і слабочуючих, а також сліпих і слабозорих, з особливою увагою до профілю глядачів. Методи. У статті поєднано діахронічний (історичний) аналіз, статистичний аналіз та критичний контент-аналіз. У дослідженнях, проаналізованих у цьому документі, використовуються такі методи дослідження аудиторії, як паперові та електронні анкети, інтерв'ю наживо та дискусії. Результати. Протягом багатьох років не проводилося досліджень, які б відображали профіль, потреби та досвід незрячих і слабозорих людей у Литві у зв'язку із захворюванням на АД. У 2008 році були зроблені перші спроби дослідити послуги та методи АД. Перше поглиблене дослідження було проведено лише у 2018 році, коли дослідницьку ініціативу запустила організація «Створюй для Литви» (по-англійськи «Create for Lithuania»). Проєкт «КлаРега», який тривав з 2021 по 2022 рік, дозволив детально вивчити профіль, досвід і потреби аудиторії як глухих і слабочуючих, так і сліпих і слабозорих людей, для яких призначені фільми з тифлокоментарем або з субтитрами для глухих і слабочуючих (английская аббревиатура SDH). У дослідженні також проаналізовано демографічні фактори, які формують профіль споживача аудіо-відео матеріалів з вадами зору. Дослідження показало деякі важливі моменти в розумінні потреби в аудіодискрипції аудіовізуального контенту та можливостей доступу до нього для литовських глядачів з вадами зору. Висновки. Структурований матеріал, представлений у цій роботі, показав, що існує високий ступінь нерівномірності в дослідженнях профілів споживачів, оскільки в дослідження включаються дуже різні аспекти, що залишає інформаційні прогалини і ускладнює формулювання узагальнених висновків. У цій статті висновки ґрунтуються на виявлених спільних рисах і підкреслюють відмінності між трьома представленими дослідженнями, а також певною мірою описують, як профіль глядачів змінювався з часом.

Посилання

  1. Díaz Cintas J. Introduction. In: Díaz-Cintas J. (ed.): The Didactics of Audiovisual Translation. Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins, 2008, 1–18 p.
  2. Dumbrauskaitė A. Kultūros paslaugų prieinamumo žmonėms su negalia didinimas. 2018. URL: https://data.kurklt.lt/wp-content/uploads/2023/04/2018-04-30-Esama-situacija.pdf (accessed 10 January 2024)
  3. Kerevičienė J., Niedzviegienė L. Kinas ir teatras visiems. Audiovizualinių produktų pritaikymo neregiams ir silpnaregiams bei kurtiems ir neprigirdintiems žiūrovams gairės Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 2022. PDF e-book. URL: https://www.knygynas.vu.lt/kinas-ir-teatras-visiems-audiovizualiniu-produktupritaikymo-neregiams-ir-silpnaregiams-bei-kurtiems-ir-neprigirdintiems-ziurovams-gaires (accessed 14 January 2024)
  4. Kerevičienė J., Niedzviegienė L. Medijų prieinamumas Lietuvoje: audiovizualinis turinys įvairių klausos bei regos galimybių žiūrovams. Scientific Study. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 2022. PDF e-book. URL: https://www.knygynas.vu.lt/mediju-prieinamumas-lietuvoje-audiovizualinis-turinys-ivairiu-klausosbei-regos-galimybiu-ziurovams (accessed 14 January 2024)
  5. LASS istorija. 2024. URL: https://lass.lt/istorija/ (accessed 3 January 2024)
  6. Lietuvoje išjungti analoginės antžeminės televizijos siųstuvai. 2012. URL: https://www.telecentras.lt/blog/2012/10/29/lietuvoje-isjungti-analogines-antzemines-televizijos-siustuvai/ (accessed 9 January 2024)
  7. Vilčinskas A. Žmonių, turinčių regėjimo negalią, integracija į bendruomenę. MA Thesis. 2008. URL: https://portalcris.vdu.lt/server/api/core/bitstreams/e04f407a-6f4e-4093-8d43-215ed7e46031/content (accessed 2 January 2024)