«ПЕРША ЧИТАНКА ДЛЯ НАРОДНИХ ШКІЛ» А. КРУШЕЛЬНИЦЬКОГО, О. ПОПОВИЧА, Б. ЛЕПКОГО (1918 Р.): ПРАВОПИСНО-ГРАМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Анотація

Статтю присвячено лінгвістичній характеристиці навчально-методичної праці А. Крушельницького, О. Поповича, Б. Лепкого «Перша читанка для народних шкіл», що вийшла у Відні 1918 р. Мета дослідження – охарактеризувати правописно-граматичні риси «Читанки», виявити ступінь їхньої відповідности тодішнім (поч. ХХ ст.) і теперішнім мовним нормам. Використано такі основні методи мовознавчих досліджень: метод суцільної вибірки, порівняльно-описовий, аналітичний, синтетичний, статистичний. Результати. У статті з’ясовано історичний та соціолінгвістичний контексти появи «Читанки». Праця вийшла у складний період української історії: 1915 р. Галичина пережила російську окупацію, тож посилилися національно-визвольні рухи й українське шкільництво потребувало особливої уваги. «Першу читанку для народних шкіл» укладено відповідно до норм фонетичного правопису – желехівки, що був чинним у Галичині для народних шкіл і діловедення з кінця ХІХ ст. У статті проаналізовано правописно-фонетичні особливості тексту «Читанки», зокрема, з’ясовано відмінності вживання літер ї/і для пом’якшення зубних приголосних відповідно до етимології; описано позиції вживання знаку м’якшення та апострофа тощо. Виявлено морфонологічні явища. Також досліджено словозміну іменників і дієслів та визначено ступінь їх відповідности тодішнім і теперішнім морфологічним нормам. Загалом граматичний корпус «Читанки» збігається з нормами «Граматики руської мови» С. Смаль-Стоцького і Ф. Ґартнера (1914), що була кодифікаційною працею для народних шкіл Галичини в Австро-Угорщині кінця ХІХ – поч. ХХ ст., а також із нормами сучасної літературної мови. Виявлено особливості в іменниковій парадигмі кожної відміни та в категоріях роду й числа іменників. Простежено моделі майбутнього часу дієслова: виявлено препозицію допоміжного елемента му, меш, мемо та ін. З’ясовано причини окремого написання постфікса ся у зворотних дієсловах. Висновки. У статті простежено динаміку формування сучасних норм української літературної мови, визначено шляхи практичного застосування отриманих результатів.