НОВІ ЛЕКСИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ В МОВІ УКРАЇНСЬКОГО АНЕКДОТУ В ЛЕКСИКОГРАФІЧНОМУ ВИСВІТЛЕННІ

Анотація

Мета. Метою статті є виокремлення нових лексичних елементів у мові українського анекдоту, що з’явилися під час російсько-української війни 2022–2023 рр., їх аналіз та лексикографічне висвітлення. Методи. Методом суцільної вибірки з усних анекдотичних розповідей респондентів було виокремлено нові лексичні елементи, пов’язані з повномасштабним військовим вторгненням Росії на територію України. Фактаж для аналізу також вилучався з різних Інтернет-джерел. Для інтерпретації вилученого матеріалу застосовувався до відповідних мовних фактів загальнонауковий метод спостереження та описовий – для систематизації зібраного фактажу та його подальшої лексикографічної інтерпретації. Результати. У статті здійснено лексикографічний опис переважно іменникових нових лексичних елементів, уживання яких у мові українського фольклору активізувалося у період російсько-української війни 2022–2023 рр. Деякі з таких елементів існували в мові й до цього, але активно почали використовуватися безпосередньо в мові українського анекдоту лише в період російсько-української війни, зазнали в них певної актуалізації та переосмислення, а то й зовсім набули нових значень під час вищезгаданих подій. Інші слова постали в мові українського фольклору та й у мові українській загалом унаслідок запозичень, переважно з англійської мови. Лексикографуванню, передусім, піддано численні назви на позначення окупантів, назви військової техніки та зброї й деякі інші суспільно-політичні явища, що постали внаслідок війни. Відзначено, що назви на позначення агресора зазвичай мають у семантиці емоційний складник. Також нами було запропоновано придатну для опису аналізованих словесних фактів структуру словникової статті та подано зразки лексикографування нових лексичних елементів, наявних у мові українського анекдоту. Висновки. Під час російсько-української війни 2022–2023 рр. з’явилося чимало нових лексичних елементів, які проникли до мовної тканини народного анекдоту й потребують опрацювання у спеціальних словниках. Зазначимо, що описувані назви, окрім традиційних елементів будь-якої словникової статті, використовуваної у лінгвістичних лексикографічних розробках (реєстрового слова, мінімальної граматичної інформації, стилістичних позначок, тлумачення, стійких зворотів, ілюстрацій, указівки на їх джерельну базу), у реєстровій частині словникової статті обов’язково мають відбивати різні фонетичні та інші варіанти, уживані в усному мовленні для називання певної відносно нової реалії, а в інтерпретаційній частині словникової статті деякі лексеми поряд із традиційним тлумаченням потребуватимуть подекуди й коментарів щодо їх утворення. Перспективи подальших досліджень убачаємо в підготовці словників, спрямованих на опис мови різних жанрів фольклору, виокремленні нового напряму лінгфольклористичних досліджень – фольклорної лексикографії, реалізації масштабного проєкту «Словник мови усної народної словесності».