ПОЕТИКА МАГІЧНОГО РЕАЛІЗМУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ДРАМАТУРГІЇ

Анотація

Метою статті є спроба схарактеризувати поетику магічного реалізму в сучасній українській драматургії в контексті лімінальної концепції. У сучасній літературі сформувалася нова генерація драматургів, щодо творчості яких є потреба залучити термінологію лімінальності, аби усвідомити сутність процесів, які відбуваються з сучасною драмою. Методи. Дослідження базується на працях науковців у царині вивчення лімінальності, герменевтичний та міфопоетичний методи уможливили аналіз драматургічних творів як єдиної смислової цілісності усіх складників у контексті функціонування в лімінальній фазі, крізь призму жанрової матриці ритуалів переходу. Результати. Розглянувши сучасну українську драматургію, яка проходить лімінальний етап (за термінологією А. ван Геннепа і В. Тернера), було визначено, що сучасна драма втілює поетику магічного реалізму, щоб реалізувати ідею деконструкції міфологічної свідомості (художньо увиразнює в містичному колективні уявлення про міф та архетип, сформовані в сучасному дискурсі, створює іронічну дистанцію, руйнує смислові нашарування, реконструює міф через особистісну інтерпретацію); стає ефективною стратегією деколонізації – особистісної та національної; залучає міфологічне як містичне для пошуків власної ідентичності; передбачає критику образів, на яких базується традиція та сформувався кіч; магічне формує спосіб висловлення для тих, кого не чути в суспільстві – прихованих системою як маргіналів; увиразнює закони-стереотипи системи в образах містичних світів; втілює лімінальний принцип рівності; уможливлює переосмислення національного наративу, нав’язаного колонізатором; шукає відповіді в історичному минулому, повертаючи історію магічним переміщенням поміж світами; демонструє образ лімінара, трікстера; актуалізує міфи та архетипи як елементи колективної пам’яті українця, що формують образ спільного, притлумленого колонізатором історичного досвіду помсти, допомагає художньо маркувати образи свого/чужого. Висновки. Концепція лімінальності є дієвою стратегією в літературознавчих дослідженнях, яка уможливила дослідження специфічних стратегій сучасної української драми в контексті поетики магічного реалізму.