АКЦІОНАЛЬНИЙ МОДУС АНГЛОМОВНОЇ МОРАЛЬНОЇ КАТЕГОРІЇ CONSCIENCE

Анотація

Метою поданої праці є встановлення особливостей акціонального модусу англомовної етичної категорії CONSCIENCE у контексті теорії образ-схем. Матеріалом дослідження стала вибірка контекстів із цільовою лексемою conscience загальної кількістю 300 одиниць. В основі відбору матеріалу покладений квалітативний параметр, що ґрунтується на показнику MI (mutual information score), який репрезентує фактичну близькість концептів, що вербалізуються відповідними мовними одиницями. Цей параметр оприявнює концепти, які виступають найближчими доменами аналізованої категорії на асоціативному рівні мовної свідомості. Методи. Аналіз фактичного матеріалу здійснювався із залученням таких лінгвістичних методів, як: метод контекстуального аналізу, метод семантико-когнітивної інтерпретації, метод концептуального аналізу. Результати. У статті висвітлюються два типи образ-схем. Перший тип представлений базовими образ-схемами, які беруть безпосередню участь у концептуалізації об’єктів та явищ навколишньої дійсності. До них належать ‘being’ schema, ‘happening’ schema, ‘doing’ schema, ‘experiencing schema’, ‘having schema’, ‘moving’ schema, ‘transferring’ schema. Іншим типом є синтаксичні пропозиційні схеми, які класифікуються відповідно до п’яти базисних фреймів: предметного, акціонального, посесивного, компаративного та ідентифікаційного, і беруть участь в ономасіологічних моделях побудови речень. Пропонується спосіб кореляції цих двох типів схем при застосуванні контекстуально-когнітивного аналізу. У результаті дослідження було встановлено, що акціональний модус JUSTICE має активний та пасивний аспекти. Наголошується, що образ-схеми DAMAGE, COUNTERFORCE та CHANGE є характерними як для активного, так і для пасивного аспектів акціонального модусу. Отже, категорія CONSCIENCE усвідомлюється як така, що може виконувати дії відповідно по відношенню до неї. Висновки. Результати дослідження доводять, що аналізована категорія концептуалізується у англомовній картині світу крізь призму персоніфікації, оскільки в етичному контексті саме людина може вчиняти такі дії по відношенню до інших, які можуть бути вчинені по відношенню до неї.