ГЕРТА МЮЛЛЕР «ГОЙДАЛКА ДИХАННЯ»: ПЕРЕКЛАД КАТЕГОРІЇ ОЗНАЧЕНОСТІ / НЕОЗНАЧЕНОСТІ

  • Мар’яна Миколаївна Солюк Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Ключові слова: категорія детермінації, означеність / неозначеність, артикль, займенник, переклад

Анотація

У дослідженні порушується актуальна перекладознавча проблема – особливості відтворення категорії означеності / нео- значеності на матеріалі німецько-українських перекладів творів сучасної художньої літератури. Метою даної статті є визна- чення способів передачі українською мовою значень німецьких артиклів та інших детермінативів, за допомогою яких вира- жається категорія означеності / неозначеності в німецькій мові. Для досягнення поставленої мети застосовуються зіставний та описовий методи лінгвістичного дослідження, що дозволяють розглянути різні способи передачі засобів вираження катего- рії означеності / неозначеності в українському перекладі. Об’єктом дослідження постає категорія означеності / неозначеності, що виступає засобом позначення певного предмета. Предметом вивчення є експліцитні засоби вираження вищевказаної кате- горії в німецькій мові (в романі Г. Мюллер «Гойдалка дихання») та імпліцитні в українському перекладі зазначеного твору. За допомогою результатів, досягнутих внаслідок зіставного аналізу текстів оригіналу та перекладу, вдалося встановити основні мовні засоби відтворення категорії означеності / неозначеності в українському перекладі. Зокрема, зафіксовано такі випадки вираження категорії означеності / неозначеності в мові-оригіналі, а також засоби та способи їх відтвореня в мові перекла- ду: неозначений артикль перекладений прономіналізованим числівником «один із/з», неозначено-особовоим займенником «якийсь», вказівним займенником; означений артикль – за допомогою займенників; нульовий артикль відтворено деталізова- ним перекладом; детермінативи – їх відповідниками, а також іншими детермінативами; в деяких випадках перекладач вдаєть- ся до перифрази, описового, неточного чи недослівного перекладу. Висновки: в німецькій мові означеність / неозначеність виражається за допомогою артиклів (означеного, неозначеного або нульового), а також інших детермінативів, якими часто виступають займенники. В той час як в українській мові певних морфологічних засобів вираження цієї категорії нема, пере- кладач вдається до використання лексичних та синтаксичних засобів, важлива роль при цьому відводиться контексту.

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252
1. Гаврилова І.М., Садовська Ю.В. Категорія визначеності і невизначеності у німецькій і українській мовах. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. 2019. № 11. С. 23–27.
2. Грижак Л.М. Категорія означеності / неозначеності в різних типах англійського дискурсу : автореф. дис ... канд. філол. наук : 10.02.04. Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. Чернівці, 2009. 20 с.
3. Дудко І.В. Займенникове вираження категорії означеності – неозначеності в українській мові : монографія. Київ : Довіра, 2011. 232 с.
4. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. Ленинград : Наука, 1972. 216 с.
5. Кияк Т.Р., Огуй О.Д., Науменко А.М. Теорія та практика перекладу (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця : Нова книга, 2006. 592 с.
6. Коциба Н. Семантична функція як засіб вираження категорії означеності в англійській та українській мовах. URL : http://www.domeczek.pl/~natko/papers/Partenit2006NK.pdf (дата звернення: 09.08.2021).
7. Лабетова В.М. Категорія визначеності / невизначеності крізь призму ідей прихованої граматики. Science and Education a New Dimension. Philology, V (31). 2017. Issue: 118. С. 37–41.
8. Мюллер Герта. Гойдалка дихання. Роман. Харків : Фоліо, 2011. 286 с.
9. Нитколаева Т.М. Определенности / неопределенности категория. Языкознание. Большой энциклопедический словарь / за. ред. В.Н. Ярцева. Москва : Большая Российская энциклопедия, 1998. С. 349.
10. Петрук В. Чи є артиклі в українській мові? Нова філологія. Запоріжжя: ЗДУ. 2003. Вип 1(16). URL : http://skythia.unicyb.kiev.ua/article.htm (дата звернення: 13.05.2021).
11. Попович М.М. Детермінованість / недетермінованість іменника у мовленні (на матеріалі французької мови) : монографія. В. о. Чернів. нац. ун-т. Ю. Федьковича. Чернівці : Рута, 2001. 347 с.
12. Потапова Ж. Є. Theoretische Grammatik : навч. посіб. для студентів 4 курсу ф-ту «Референт-перекладач» з дисципліни «Теоретична граматика» (нім. мова) / Нар. укр. акад., [каф. герм. та роман. філол.; упоряд. Ж.Є. Потапова]. Харків : Вид-во НУА, 2017. 68 с.
13. Служинська Л.Б. Засоби вираження категорії означеності / неозначеності в німецькій мові за допомогою артикля. Studia linguistica: збірник наукових праць / Київський націонанільний університет ім. Т. Шевченка; відп. ред. О.І. Голубовська. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго. 2014. Вип. 8. С. 443–446.
14. Тагиль И.П. Грамматика немецкого языка. 6-е изд. Санкт-Петербург : КАРО, 2010. 496 с.
15. Ясакова Н. Категорія персональності: природа, структура та репрезентація в українській літературній мові: монографія. Київ : НаУКМА, 2016. 328 с.
16. Admoni W. Der deutsche Sprachbau. Moskwa, 1986. 336 s.
17. Herta Müller. Atemschaukel. Roman. München : Carl Hanser Verlag, 2009. 304 s.
Опубліковано
2021-09-29
Сторінки
85-90
Розділ
Перекладознавство