КОГНІТИВНІ ВИКРИВЛЕННЯ ЯК ЗАСІБ СУГЕСТІЇ В АНГЛІЙСЬКОМУ СУДОВОМУ ДИСКУРСІ

  • Маргарита Олексіївна Зайцева Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Ключові слова: адвокатський судовий дискурс, когнітивні викривлення, сугестивні засоби, семантичні групи

Анотація

Мета. Мета статті – встановити особливості використання когнітивних викривлень з точки зору їх впливу на реципієнтівв адвокатському судовому дискурсі. Висунуті завдання щодо уточнення термінологічного апарату, встановлення мовних засо-бів, які вербалізують когнітивні викривлення, їхній вплив на реципієнтів, сприяють досягненню окресленої мети дослідження.

Методи дослідження. На етапі термінологічного обґрунтування основним методом став метод порівняння, тобто огляддосліджень вчених, які займаються цією проблемою; напрямків аналізу проблеми і т.д. На другому і третьому етапах вико-ристовувалися наступні методи: класифікація (виокремлення лінгвістичних засобів), узагальнення (узагальнення інформації),аргументація (для обґрунтування своєї позиції). Вибір підходів до аналізу був обумовлений сучасними науковими парадиг-мами: когнітивною лінгвістикою, прагматичною лінгвістикою, комунікативістикою, методами лексико-семантичного аналізу.Елементи когнітивного аналізу допомогли виявити залежність судового дискурсу від соціальних умов.

Для проведення дослідження був обраний певний автентичний мовний матеріал.

Результати. На основі аналізу лінгвістичного матеріалу встановлено, що за відсутності прямих і незаперечних доказів адвокатзастосовує сугестивну тактику і використовує відповідні сугестивні мовні засоби, за допомогою яких він намагається спочаткувплинути на емоції присяжних, а вже потім на їх свідомість. Виокремлені мовні засоби слугують для того, щоб виразити когнітивнівикривлення. Когнітивні викривлення в адвокатському дискурсі спрямовані, по-перше, на створення позитивного ставлення при-сяжних до сприйняття підсудного і, по-друге, на створення негативного ставлення присяжних до сприйняття аргументів сторонизвинувачення. Визначено такі когнітивні викривлення, як ефект авторитетної думки, зміщення підтвердження, ефект доктора Фок-са, ефект якоря, ефект парадокса Елсберга. Встановлено певні семантичні групи, які виражають ці когнітивні викривлення.

Висновки. Зроблено висновок, що використання виокремлених когнітивних викривлень, виражених за допомогою певнихмовних засобів, допомагає адвокату, який стверджував, що у нього немає прямих і переконливих аргументів, поставити під сумнів аргументи, наведені прокурором, та відкласти прийняття рішення присяжними. Таким чином, зазначені когнітивнівикривлення стали сугестивними засобами в адвокатському судовому дискурсі. Практична значущість дослідження полягаєв можливості використання отриманих результатів в курсі практики перекладу, юридичного письма, ораторського мистецтва.Зроблено припущення, що дослідження є перспективним, оскільки виявлені когнітивні викривлення можуть бути допо-внені з огляду на когнітивні викривлення в судовому дискурсі звинувачення.

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252
1. Alizar, A. (2019) Illyuzii mozga. Kognitivnyie iskazheniya iz-za pereizbyitka informatsii [Illusions of the brain. Cognitive biases due to information overload]. URL : http://brandstory.com.ua/illyuzii-mozga-kognitivnye-iskazheniya-iz-zapereizbytka-informacii/ (Accessed 15 April 2021). [in Russian]
2. Atley R. (2019) Defense in McStay family murder trial will not present penalty phase evidence. URL : https://www.sbsun.com/2019/06/11/defense-in-mcstay-family-murder-trial-will-not-present-penalty-phase-evidence/(Accessed 15 April 2021).
3. Benson, B. (2016) Cognitive bias cheat sheet. Better Humans, Vol. 1.
4. Jia R, Furlong E, Gao S, Santos LR, Levy I (2020) Learning about the Ellsberg Paradox reduces, but does not abolish, ambiguity aversion. PLoS ONE 15(3): e0228782. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0228782
5. Kahneman, D. (2014) Dumay medlenno… reshay byistro [Think slowly... decide quickly]. Moscow: AST. 653 p. [in Russian]
6. Kahneman, D.; Tversky, A. Judgment under Uncertainty. Heuristics and Biases Science. New Series, Vol. 185, No. 4157. (Sep. 27, 1974), pp. 1124-1131.
7. Kognitivnyie iskazheniya (2016) [Cognitive Biases]. URL : http://becmology.ru/blog/psychology/cogn_bias.htm Accessed 15 April 2021).
8. Ksheminskiy, G. (2018). Iskazheniya vospriyatiya i ponimaniya v protsesse obscheniya [Distortions of perception and understanding in communication]. URL : https://4brain.ru/blog/искажения-при-общении/ (Accessed 16 April 2021). [in Russian]
9. McStay Family Murder Trial Defense Opening Statement URL : https://www.youtube.com/watch?v=xBEhuMEZ9g4 (Accessed 16 April 2021).
10. Neveev A. (2016) Kognitivnyie iskazheniya [Cognitive Biases]. URL : https://scisne.net/a-2017 (Accessed 16 April 2021). [in Russian]
11. Nogales, K. (2014) Kognitivnyie iskazheniya [Cognitive Biases]. URL : https://4brain.ru/blog/когнитивныеискажения/ (Accessed 16 April 2021). [in Russian]
12. Popov I. (2020) Kognitivnyie oshibki v meditsine [Cognitive errors in medicine]. URL : http://9thcall.ru/2020/02/24/cognitive-bias/ (Accessed 16 April 2021). [in Russian]
13. Yakovleva E.L., Lyulkin S.N. Manipulyatsiya informatsiey kak narushenie prav cheloveka [Manipulation of information as a violation of human rights]. Baltiyskiy gumanitarnyiy zhurnal [Baltic Humanitarian Journal]. 2015. № 3 (12). Р. 85–88. [in Russian]
14. Zaitseva M. Features of Persuasiveness and Suggestiveness in Legal Discourse Psycholinguistics. 2018, Vol. 23, Iss. 2. С. 81–93.
Опубліковано
2021-06-29
Сторінки
65-69
Розділ
Романські, германські та інші мови