ДРАМАТУРГІЧНА ВІЗІЯ ПОНІВЕЧЕНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У П’ЄСІ СЕРГІЯ ЖАДАНА «ХЛІБНЕ ПЕРЕМИР’Я»

  • Олена Євгенівна Бондарева Київський університет імені Бориса Грінченка
Ключові слова: геокультура, постколоніальний дискурс, гібридна війна, ідентичність, фронтир, кризи ідентичності

Анотація

У статті п’єсу Сергія Жадана «Хлібне перемир’я» розглянуто з позицій постколоніальної критики як метафоричну ілю- страцію розмитої української ідентичності, яка рельєфно проявилася під час війни на Сході України, розпочатої 2014 року.

Мета: шляхом аналізу тексту п’єси відрефлектувати закладені в ній больові точки ідентичності сучасного українського суспільства та художні ресурси її майбутнього конструювання, вписати аналізований текст Сергія Жадана у ширші світові та внутрішні гуманітарні контексти.

Методи. Провідною методологією є постколоніальна критика, яка у сполученні із традиційним аналізом художнього тек- сту й естетичних практик дозволяє вести мову про художнє конструювання нової повоєнної української ідентичності з ураху- ванням світового гуманітарного досвіду ХХІ століття та його українських контекстів.

Результати. Сучасні українські митці через свої художні практики активно задіяні у процеси рефлектування розламів і тріщин української громадянської ідентичності та долучаються до аналізу причин і наслідків внутрішніх ідентифікаційних криз. Більшість із них успішно сполучають творчість та суспільну діяльність, спрямовану на розбудову реального, а не фік- тивного громадянського діалогу про смисли і цінності, а не про гроші та пропаганду, і Сергій Жадан належить саме до цієї когорти. Будучи сам виходцем з українського Сходу, він через власну творчість протистоїть активним спробам гуманітарного розколювання України на Захід і Схід (або Захід, Схід і Центр) і реалізує художні спроби переключити розмову інтелектуалів з дискурсу розділення (вони/ми) на дискурс самоідентифікації (лише ми – складні, неоднорідні, з різним попереднім досвідом, який не має розділяти, якщо буде відрефлектованим та проговореним). У різних художніх проєкціях митець аналізує різно- манітні аспекти кризи української ідентичності, з якими не працювали ані офіційна українська влада, ані публічна та медійна сфери, а також специфіку її фронтирних зон: наслідком стала повна дезорієнтованість великої кількості «маленьких людей» у геокультурі, сучасній геополітиці та ідентифікації власної приналежності/неприналежності. Штучному геокультурному концепту «Донбас» Сергій Жадан протиставляє у п’єсі маркер український Схід (причому з акцентом саме на українськос- ті цієї території, а не на її географічних координатах), відтак створює футурологічну проєкцію майбутнього національно- громадянського діалогу. Митець свідомо пропонує у регістрі свої дійових осіб саме децентрованих «маленьких» людей, тобто переважно тих, в кому можуть впізнати себе і з ким можуть ідентифікувати себе українці – «не-герої», які мають поступово навчитися цінностям ліберальної демократії та усвідомлювати власну, суб’єктну відповідальність за свій вибір – тобто навчи- тися причетності до долі своєї країни через ідентифікацію приналежності до неї. Митець моделює візію того, як розпорошені уламки української ідентичності різних часів та епох мають бути скерованими не до фіктивних центрів, а дбайливо зібрані та, з урахуванням рефлексії усіх наших внутрішніх криз, долучені до позитивного конструювання нової української ідентичності.

Висновки. Автор п’єси «Хлібне перемир’я» Сергій Жадан через художнє моделювання понівеченої української ідентич- ності на тимчасово окупованих територіях України включається у важливу та перспективну інтелектуальну дискусію щодо стратегічних пріоритетів українського суспільства після деокупації, форматів майбутнього суспільного діалогу та уникнення зон невизначеності та взаємного несприйняття у формуванні повоєнної української ідентичності.


Warning: file_put_contents(): Only 0 of 26 bytes written, possibly out of free disk space in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/lib/pkp/classes/cache/FileCache.inc.php on line 90

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252
1. Бадью А. Похвала політиці. Пер. з фр. Львів : Видавництво Аннети Антоненко; Київ : Ніка-Центр, 2019. 224 с.
2. Барабаш Ю. Чуже – Інакше – Своє. Етнокультурне пограниччя: концептуальний, типологічний і ситуативний аспекти. Київ : Темпора, 2020. – 216 с.
3. Бистрицький Є., Пролеєв С., Білий О., Лозниця С., Зимовець Р., Кобець Р. Національна ідентичність і громадянське суспільство. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2018. 464 с.
4. Даймонд Д. Переворот. Зламні моменти в країнах, що переживають кризу. Пер. з англ. Київ : Вид. група КМ-БУКС, 2019. 464 с.
5. Жадан С. Вишиваний. Король України. Лібрето опери. Чернівці : Мерідіан Черновіц. 2020 (1). 112 с.
6. Жадан С. Ворошиловград. Роман. Харків : Фоліо, 2010. 442 с.
7. Жадан С. Інтернат. Роман. Чернівці : Мерідіан Черновіц. 2017. 336 с.
8. Жадан С. Хлібне перемир’я. П’єса. Чернівці : Мерідіан Черновіц. 2020 (2). 127 с.
9. Кирилюк С. Психологічні «механізми» провінціалізму в його стосунках з імперським центром. Імператив PROVINCIA. Колективна монографія. Чернівці : Чернівецький національний університет, 2014. С. 7–26.
10. Коннертон П. Як суспільства пам’ятають. Пер. з англ. Київ : Ніка-Центр, 2004. 184 с.
11. Лютий Т. Двійник. Про природу дублювання і множинності. Київ : Віхола, 2021. 272 с.
12. Масенко Л.Т. Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні. Київ : ТОВ Видавництво «Кліо», 2020. 176 с.
13. Михед О. «Я змішаю твою кров з вугіллям». Зрозуміти український Схід. Київ : Наш Формат, 2020. 368 с.
14. Мости замість стін, або Що об’єднує українців. Упоряд. Т. Терен. Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. 144 с.
15. Нора П. Теперішнє, нація, пам’ять. Пер. з фр. Київ : ТОВ Видавництво «Кліо», 2014. 272 с.
16. Патрикаракос Д. Війна у 140 знаках. #Як соціальні медіа змінюють військовий конфлікт ХХІ століття. Пер. з англ. Київ : Yakaboo Publishing, 2019. 349 с.
17. Поліщук Я. Гібридна топографія. Місця й не-місця в сучасній українській літературі. Чернівці : Книги – ХХІ, 2018. 272 с.
18. Поліщук Я. Фронтирна ідентичність. Одеса ХХ століття. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2019. 208 с.
19. Померанцев П. Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності. Пер. з англ. Київ : Yakaboo Publishing, 2020. 288 с.
20. Рябчук М. Лексикон націоналіста та інші есеї. Львів : Видавництво Старого Лева, 2021. 216 с.
21. Снайдер Т. Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь. 1569-1999. Пер. з англ. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2017. 464 с.
22. Улюра Г. Горить: рецензія на книжку Сергія Жадана «Хлібне перемир’я». ЛітАкцент – світ сучасної літератури. URL : http://litakcent.com/2020/07/02/gorit-retsenziya-na-knizhku-sergiya-zhadana-hlibne-peremir-ya/
23. Фукуяма Ф. Ідентичність. Потреба в гідності і політика скривдженості. Київ : Наш Формат, 2020. 192 с.
24. Харарі Ю.Н. 21 урок для 21 століття. Пер. з англ. Київ : Форс Україна, 2020. 416 с.
25. Червінська О. Імперська формула провінції. Імператив PROVINCIA. Колективна монографія. Чернівці : Чернівецький національний університет, 2014. С. 273–289.
26. Щербак Ю. Україна в епоху війномиру. Книга підсумків і пророцтв. Київ : Ярославів Вал, 2020. 352 с.
Опубліковано
2021-06-29
Сторінки
8-16
Розділ
Українська мова та література