ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ЖАНРОВОЇ СПЕЦИФІКИ РОМАНІВ МІШЕЛЯ ТУРНЬЄ

  • Бeата Густавівна Кушка Національний університет «Львівська політехніка»
Ключові слова: інтертекстуальність, прецедентний текст, міфологізація, міфопоетика, жанр, інтелектуальний роман

Анотація

Мета – визначити форми і функції інтертекстуальності в романах Мішеля Турньє, зв’язок даного аспекту поетики автораз жанровою специфікою творів, вплив певного типу інтертекстуальності на формування жанрової стратегії.

Методи дослідження: генологічний підхід, інтертекстуальний аналіз, міфокритичний метод, порівняльно-типологіч-ний аналіз.

Результати. Здійснено огляд сучасних досліджень зарубіжних і вітчизняних науковців, присвячених творчості МішеляТурньє, і встановлено брак студій інтертекстуальних стратегій автора. Акцентовано світоглядно-філософський характер орі-єнтації письменника на різні за походженням джерела інтертекстуальних запозичень. Класифіковано форми і типи інтер-текстуальності в романах Турньє за походженням (літературні, легендарні апокрифічні), за модусом авторського ставленнядо прецедентного тексту (згідно з Я. Поліщуком: міфологізація, реміфологізація, деміфологізація). Визначено основні функ-ції інтертексту в романах письменника: акумулятивно-мнемонічну (конденсація культурної пам’яті) і генеративну (втіленняавторської художньої концепції світу і людини, формування жанрової стратегії твору). Виявлено жанрові особливості романівТурньє на основі домінантного типу інтертекстуальності. У романі «П’ятниця, або Тихоокеанський лімб» внаслідок декон-струкції (деміфологізації) просвітницького міфу про превалювання культури над природою провідною є тенденція до ство-рення такого специфічного жанрового феномену, як роман-антиміф. Для роману «Ґаспар, Мельхіор і Вальтасар» характернийтип реміфологізації, побудований на вільній, але не викривленій інтерпретації євангельського сюжету поклоніння волхвів, щоспричиняє жанрову специфікацію твору як роману-апокрифу. У романі «Вільшаний король» Турньє використовує цілу низкупрецедентних текстів з метою створення роману-міфу про феномен фашизму-«людожерства» і ствердження ідеї форії (носін-ня) як місії рятування дитини в апокаліптичному світі.

Висновки. Романи Мішеля Турньє є наскрізно інтертекстуальними. Автор звертається до різних за походженням та дже-релами прецедентних текстів, використовуючи їх відповідно до власних світоглядно-філософських переконань, митецькогозадуму та жанрової стратегії. Залежно від пріоритетного типу інтертексту у творах письменника виявлено специфічні жанровідомінанти, які вписуються в загальну тенденцію до міфологізування (роман-міф, роман-антиміф, роман-апокриф) та інтелек-туалізації романного жанру. Окреслена тенденція є визначальною як для творчості Мішеля Турньє, так і для всієї новітньоїсвітової літератури.


Warning: file_put_contents(): Only 0 of 26 bytes written, possibly out of free disk space in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/lib/pkp/classes/cache/FileCache.inc.php on line 90

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252
1. Алхімія слова живого: французький роман 1945–2000 рр. : навчальний посiбник / Авт.-упор.: В.І. Фесенко. Київ : Промiнь, 2005. 383 с.
2. Aсанова Н.A., Смирнов А.С. Философский роман Мишеля Турнье. Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1997. 139 с.
3. Василенко Е.А. Реконструкция мифа в романе Мишеля Турнье «Лесной царь». Вестник РУДН. Серия: Литературоведение, журналистика. Москва : РУДН. 2016, № 4. С. 89–101.
4. Завадская А. Межтекстовые отношения фрагментов Библии и романа М. Турнье «Каспар, Мельхиор и Бальтазар». Славянскія літаратуры ў кантэксце сусветнай: да 900-годдзя Кірыла Тураўскага і 200-годдзя Тараса Шаўчэнкі : матэрыялы XI Міжнар. навук. канф., Мінск, 24-26 кастр. 2013 г. У 2 ч. Ч. 2 / пад рэд. Т.П. Казаковай. Мінск : РІВШ, 2013. С. 150–153.
5. Зана Л.Ю. Жанрова специфіка романної прози Мішеля Турньє : дис. … канд. філол. наук : 10.01.04. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Харків, 2012. 212 с.
6. Лебединская А.А. Два Робинзона. Проблема интертекстуальности в философско-герменевтическом освещении. Hermeneutics-In-Russia. 1999. Issue l. Volume 3. С. 19–22.
7. Мелетинский Е.М. Поэтика мифа. Москва : Наука, 1976. 408 с.
8. Моне, Філіп де. Авель Тифож і материнське покликання чоловіка. Турньє, Мішель. Вільшаний король. Київ : Вид-во Жупанського, 2011. С. 381–393.
9. Поліщук Ярослав. Поліфункціональність міфу в поетиці модернізму. Слово і час. 2001. № 2. С. 35–45.
10. Bouloumie A. Michel Tournier: Le roman mythologique suivi de questions a Michel Tournier. Paris : Librairie J. Corti, 1988. 278 p.
11. Marosvari M. Le personage Tournierien en quete de son double. Acta Litteraria Acad. Sci. Hung. XXXII/1-2. 1990. P. 109–116.
12. Merllié F. Michel Tournier. Paris : Belfond, 1988. 172 p.
13. Toumier, Michel. Gaspard, Melchior et Balthazar. Paris : Folio/Gallimard, 1980. 277 p.
14. Tournier, Michel. Le Roi des Aulnes. URL : http://f2.s.hjfile.cn/file/201601/201601195044508362.pdf. Paris : Gallimard, 1970. 395 p. (дата звернення: 27.10.2020).
15. Tournier, Michel. Vendredi ou les Limbes du Pacifique. URL : https://www.edenlivres.fr/p/33126. Paris : Gallimard, 1967. 273 p. (дата звернення: 27.10.2020).
Опубліковано
2021-04-12
Сторінки
62-66
Розділ
Література зарубіжних країн