Опубліковано 2020-12-23
Ключові слова
- lexicography, lexicographic editions, classification of dictionaries, classification criteria
- лексикографія, лексикографічні видання, класифікація словників, критерії класифікації
Анотація
Метою статті є запропонувати підхід до типології електронних словників. Для досягнення мети необхідним є виконання таких завдань: 1) проаналізувати типологію електронних словників на сучасному етапі розвитку комп’ютерної лексикографії, 2) визначити поняття «електронний словник» та проаналізувати характеристики, які необхідно враховувати в процесі класи- фікації електронних словників; 3) запропонувати критерії для побудови типології електронних словників.
Методи. У роботі використовувався комплекс методів теоретичного дослідження: порівняльний аналіз лінгвістичних дже- рел із метою визначення стану розробленості проблеми дослідження, методи аналізу, синтезу та систематизація різних під- ходів для вирішення питання щодо класифікації сучасних електронних словників.
Результати. У статті розглянуто різні підходи науковців до систематизації лексикографічних видань; визначено відмін- ність між поняттями «типологія» та «класифікація» лексикографічних видань; проаналізовано основні критерії класифікації лексикографічних видань. Авторами досліджено типологію електронних словників на сучасному етапі розвитку комп’ютерної лексикографії, уточнено поняття «електронний словник», виокремлено його головні ознаки, що необхідно враховувати під час побудови типології електронних словників.
Висновки. Підсумовуючи пропозиції авторів щодо типології словників, визначено основні критерії, за якими їх класи- фікують: за кількістю представлених мов, за функцією, за типом характеристики слова, за типом системних відношень між словами, за параметром одиниці опису словники, за цільовим призначенням, за способом організації лексики, залежно від сфери вживання мови, за походженням лексики, за історичною перспективою, за характеристикою типів слів, за стилістич- ним використанням, за джерелом лексикографування, за нормативними характеристиками, за оформленням і деталізацією інформації, за кількісним складом лексикографічного джерела і обсягом лексикографічної інформації. Електронні словники пропонуємо класифікувати як за загальноприйнятими параметрами, тобто 1) словниковий запас (словники загального призна- чення чи спеціального призначення), 2) кількість мов (одномовні, двомовні та багатомовні словники), 3) призначення (пере- клад, тлумачення), 4) дотримання мовних норм (словники літературної чи розмовної мови), так і за критеріями, властивими лише комп’ютерній лексикографії: 1) лінгвістичні (текстові та гіпертекстуальні словники, з гіпертекстом, що пов’язує записи та зовнішні мовні ресурси, такі як Вікіпедія, Lingvo.pro тощо), 2) дихотомія «паперовий словник – електронний словник» (заснований на паперовому словнику та нещодавно розробленому), 3) наявність термінів, що використовуються в одній або кількох областях у випадку термінологічних словників (словники, що містять терміни, які будуть використовуватися в одній або кількох областях), 4) інформаційна форма: текстові словники, аудіословники та відеословники.
Посилання
2. Апресян Ю.Д. Толковый словарь нового типа как основа серии словарей. Современное состояние и тенденции развития отечественной лексикографии. Москва, 1988. С. 14–16.
3. Балалаєва О.Ю. Аналіз сутності поняття «електронний навчальний словник». Проблеми сучасного підручника. 2014. Вип. 14. С. 26–33.
4. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. Москва, 1977. С. 118–161.
5. Герд А.С., Сергеева В.Н. К определению понятия «словарь». Проблемы лексикографии: Сборник статей. Санкт-Петербург : Изд-во СПбГУ, 1997. С. 191–203.
6. Гордієнко О.В. Електронна лексикографія в умовах глобальної діджиталізації (критичний аналіз англомовних медичних словників). Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. 2020. Том 31 (70) № 2. Ч. 2. С. 55–59.
7. Городецкий Б.Ю. Проблемы и методы современной лексикографии. Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XIV. Проблемы и методы лексикографии. Москва : Прогресс, 1983. С. 5–22.
8. Денисов П.Н. Практика, история и теория лексикографии в их единстве и взаимообусловленности. Проблемы учебной лексикографии и обучение лексике. Москва, 1978. С. 25–33.
9. Дубичинский В.В. Искусство создания словарей. Конспекты по лексикографии. Харьков : ХГПУ, 1994. С. 18–23.
10. Дубичинский В.В. Лексикография русского языка : учебное пособие. Москва : Наука, 2008. 432 с.
11. Заваруева И.И. Об одной возможной классификации электронных словарей. Вісник Харк. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. Сер.: Філологія. 2007. № 765. Вып. 50. С. 67–70.
12. Капранов Я.В. Типологічна класово-видова організація лексикографічних джерел. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2014. Вип. 25. С. 183–198.
13. Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. Москва : Наука, 1981. 366 с.
14. Караулов Ю.Н. Об одной тенденции в современной лексикографической практике. Русский язык. Проблемы художественной речи. Лексикология и лексикография. Виноградовские чтения. IX–X. Москва : Наука, 1981. С. 135–153.
15. Кузнецова Э.В. Лексикология русского языка. Москва : Высшая школа, 1989. 216 с.
16. Кучерук О. Основні напрями розвитку електронної лінгводидактики. Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. Вип. № 3 (41). C. 83–91.
17. Лейчик В.М. Опыт построения классификации терминологических словарей. Теория и практика научно-технической лексикографии : сборник статей. Москва, 1988. С. 40–47.
18. Лукьянова Н.А. Типология русских лингвистических словарей. Вестник Новосибирского государственного университета. Серия: История, филология. Новосибирск, 1996. С. 20–45.
19. Марчук Ю.Н. Вычислительная лексикография. Москва, 1973. 183 с.
20. Меркулова С.В. Автоматизированные толковые словари и контекстное определение : дис. … канд. филол. наук : 10.02.21 «Структурная, прикладная и математическая лингвистика». Москва, 1999. 189 с.
21. Мисак Р. Комп’ютерні словники: класифікація та укладання. Проблеми української термінології : збірник наук. праць. Львів : Національний університет «Львівська політехніка», 2008. С. 52–55.
22. Морковкин В.В. Основы теории учебной лексикографии : дис. … д-ра филол. наук. Москва, 1990. 72 с.
23. Морковкин В.В. Типология типологических словарей. Vocabulum et vocabularium. 1994. Вып. 1. С. 13–23.
24. Нелюбин Л.Л. Перевод и прикладная лингвистика. Москва : Высшая школа, 1983. 208 с.
25. Перебийніс В.І., Сорокін В.М., Традиційна та комп’ютерна лексикографія : навч. посібник. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2009. 218 с.
26. Помирча С., Пучков І. Електронні словники з української мови як засіб формування лексикографічної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Вип. 59. № 3. С. 103–113.
27. Роменская В.Ф. О классификационной схеме понятия «тип словаря». Структурная и прикладная лингвистика. Ленинград, 1978. С. 181–188.
28. Сивакова Н.А. Лексикографическое описание английских и русских фитонимов в электронном глоссарии : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.21. Тюмень, 2004. 25 с.
29. Ступин Л.П. Лексикография английского языка : учебное пособие. Москва : Высшая школа, 1985. 168 с.
30. Табанакова В.Д. Идеографическое описание научной терминологии в специальных словарях : дис. … докт. филол. наук : 10.02.21. Тюмень, 2001. 198 с.
31. Черницький В.Б. Комп’ютерна лексикографія : навч. посібник. Миколаїв : НУК, 2004. 81 c.
32. Шрейдер Ю.А. Типология как основа классификации. Научно-Техническая Информация. Сер. 2. Ленинград-Москва, 1981. С. 1–5.
33. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. Ленинград : Наука, 1974. 428 с.
34. Electronic lexicography in the 21st century (eLex 2019) : smart lexicography : book of abstracts by Iztok Kosem; Tanara Zingano Kuhn. Portugal: Brno : Lexical Computing, 2019. 156 p.
35. Geeraerts D. Principles of Monolingual Lexicography. Bloomington, 1989. Pp. 287–296.
36. Gilles-Maurice de Schryver. Lexicographers’ dreams in the electronic-dictionary age. URL: http://tshwanedje.com/publications/dreams.pdf (дата звернення: 10.09.2020).
37. Gove P.B. (1972) ‘English Dictionaries of the Future’ in H.D. Weinbrot (ed.), New Aspects of Lexicography: Literary Criticism, Intellectual History and Social Change. Carbondale : Southern Illinois University Press. Pp. 152–168.
38. Guilbert L. Le lexique. Paris : Larousse, 1969. 125 p.
39. Hausmann F.J. Wörterbücher. Dictionaries. Dictionnaires. Ein internationales Handbuch zur Lexikographie. An International Encyclopedia of Lexicography. Encyclopédie of Linguistics and Communication Science. B. Walter de Gruyter, 1991. 1017 p.
40. Kuprijanov E.V. Electronic dictionary classification as problem of modern computer lexicography. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія». 2014. № 1127. URL: https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/3795 (дата звернення: 10.09.2020).
41. Malkiel Y.A. Typological Classification of Dictionaries on the Basis of Distinctive Features. Problems in Lexicography, Bloomington, 1962. P. 3–24.
42. Müller-Spitzer C. Textual structures in electronic dictionaries compared with printed dictionaries: a short general survey. URL: http://www1.idsmannheim.de/fileadmin/lexik/owid/Preprint_Mueller-Spitzer_HSK5.4-Article11_01.pdf (дата звернення: 10.09.2020).
43. Pastor Veronica, Amparo Alcina. Search techniques in electronic dictionaries: a classification for translators. URL: http://repositori.uji.es/xmlui/bitstream/handle/10234/32816/45010.pdf?sequence=1 (дата звернення: 10.09.2020).
44. Piotrowski T. Z zagadnień leksykografii. Warszawa: Wydawnictwo PWN, 1994. S. 221“239.
45. Rey A. La lexicologie. Lectures. P.: Klincksieck, 1970. Série A–2. 323 p.
46. Wiegand H.E. On the Structure and Contents of a General Theory of Lexicography. Proceedings Papers from the International conference on Lexicography. Exeter, 1983. P. 13–20.
47. Wilks Y.A., Slator B.M., Guthrie L.M. Electric Words: Dictionaries, Computers and Meanings. Cambridge: The MIT Press, 1996.
48. Zgusta L., Cerny V. Manual of Lexicography. P.: La Haye, 1971. 360 p.