№ 84 (2020): Південний архів (філологічні науки)
Українська мова та література

РОДИННИЙ НАРАТИВ У РОМАНІ МАРІЇ МАТІОС «БУКОВА ЗЕМЛЯ»

Наталя Олександрівна Ліхоманова
Інститут філології Київського університету імені Бориса Грінченка

Опубліковано 2020-12-23

Ключові слова

  • narration, heterodiegenetic narrator, historical narrative, cultural memory, communicative memory
  • нарація, гетеродієгетичний наратор, історичний наратив, культурна пам’ять, історична пам’ять, комуні- кативна пам’ять

Анотація

Мета – визначити поняття «родинний наратив», проаналізувати його структуру та типологічні ознаки у творі М. Матіос «Букова земля. Роман-панорама завдовжки у 225 років» (2019).

Методи дослідження формуються відповідно до основних положень наратології (праці Р. Барта, Ж. Женетта, Ю. Лотмана, В. Проппа, В. Шміда та ін.), взаємозв’язку типу нарації і втілених форм репродукції пам’яті.

Результати. У процесі дослідження було запропоновано дефініцію поняття «родинний наратив» як форми трансформації культурної, історичної та комунікативної пам’яті. Визначено та проаналізовано його структуру, основні функції, типологічні та індивідуальні ознаки на прикладі роману М. Матіос «Букова земля». Зазначено, що текст побудований у формі лінійного наративу історії чотирьох родів протягом 225 років на території Буковини XVIII–XXI століть. Об’єктивність викладу досяга- ється, за типологією Ж. Женетта, завдяки нарації від імені гетеродієгетичного наратора в екстрадієгетичній ситуації. Типо- логічною ознакою є поєднання родинного та історичного наративів, що демонструється через детальний опис родоводів, сімейних історій, етнографічного опису побуту та звичаїв гуцулів, згадок про відомих осіб, використання свідчень сучасників з архівних джерел подій Першої світової війни, протестів, мітингів і заворушень 1918 р., подій Другої світової війни, істо- рії антирадянського опору на Буковині та завершення оповіді роману подіями війни на Донбасі у 2014 р. За класифікацією Ж. Женетта, в романі використано внутрішню фокалізацію множинного типу, а саме подаються погляди різних персонажів із точки зору гетеродієгетичного наратора. Наприклад, наскрізна тема війни в одному з епізодів роману одночасно описується з погляду селянина Дарія Береговчука і посла Николая Василька. Типологічними ознаками родинного наративу є і неодмінні складники сюжету: народження, одруження, зміна місця (дому/села/міста/батьківщини), випробування (хвороби, голод, голо- кост, війна), смерть. Виразними елементами авторського погляду на родинний наратив стали теми землі, Бога і віри, мови, національності (зокрема, і тема багатонаціональної буковинської землі). У романі присутні і такі поширені елементи родин- ного наративу, як образи близнюків (або двійників), а також запозичені усталені ознаки сюжетів народного епосу – епізоди чарівного упізнання і магічного передбачення майбутнього роду.

Висновки. Родинний наратив роману М. Матіос містить типологічні та індивідуальні ознаки, формується відповідно до структури внутрішньої фокалізації множинного типу. Нарація подається у викладі гетеродієгетичного наратора в екстрадієге- тичній ситуації. Таким чином, об’єктивність оповіді та суб’єктивність дискурсу теперішнього часу дає змогу втілитися ефекту «я»-присутності читача та уникнути традиційної для родинного наративу ідеалізації та міфологізації.

Посилання

1. Ассман А. Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті. Київ : Ніка-Центр, 2012. 440 с.
2. Женетт Ж. Границы повествовательности. Фигуры : [в 2 т.]. Москва : Изд-во Сабашниковых, 1998. Т. 1. С. 283–299.
3. Матіос М. БУКОВА ЗЕМЛЯ. Роман-панорама завдовжки у 225 років. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2019. 928 с.
4. Шмид В. Нарратология. Москва : Языки славянской культуры, 2003. 312 с.
5. Alber J., Fludernik M. Postclassical Narratology: Approaches and Analyse. Columbus : The Ohio State University Press, 2010. 323 p.
6. Kellas J.K. Narrating Family: Introduction to the Special Issue on Narratives and Storytelling in the Family. Journal of Family Communication. 2010. 10:1, 1–6.
7. Prince G. Narratology: The Form and Functioning of Narrative. Mouton Publisher, 2012. 191 p.
8. Rakesh M. Use of Family Narratives as a Tool of Effective Parenting. The International Journal of Indian Psychology. 2016. 3. 2348–5396.