Опубліковано 2020-09-04
Ключові слова
- gender, gender stereotype, identity crisis, demasculinization, Little Russianism, symbol, vision, statehood idea
- гендер, гендерний стереотип, криза ідентичності, демаскулінізація, малоросійство, символ, візія, ідея державності
Анотація
Мета. Метою розвідки є аналіз проявів маскулінності в поетичній творчості Є. Маланюка міжвоєнного періоду шляхом ідентифікації різних типів маскулінності, дослідження їх зв’язку з біографічними реаліями, ідейними настановами та історіо-софськими поглядами поета, вивчення еволюції окремих образів.
Методи. Під час дослідження використано такі методи: описовий, історико-біографічний, порівняльно-історичний (для порівняння різних типів маскулінності та відстеження динаміки окремих образів), архетипний і текстуальний аналіз (визначення символічного значення художніх образів) та елементи маскулінних студій (дослідження маскулінності як гендеру, відповідності її проявів наявним у суспільстві гендерним стереотипам), стилістичний, міфоаналіз тощо.
Результати. У процесі дослідження виявлено, що в поетичній творчості Є. Маланюка представлені різні типи маскулінності: «чоловік у стані кризи», чоловік-чужинець, гегемонна маскулінність, жіноча маскулінність тощо. При цьому маскулінність «чоловіка у стані кризи» є неоднорідною і має розглядатися у двох аспектах: індивідуальному та національному, що мають свої відмінності. Маскулінність чужинця також неоднорідна: він може виступати агресором, ворогом, але може виконувати роль носія державотворчої потенції («варяги»). Саме з «варягами» пов’язує в багатьох творах Є. Маланюк свою надію на відродження державності. Культивування гегемонної маскулінності як основи відродження нації й державності є ідейною настановою поета, яку він послідовно намагається реалізувати у своїй творчості, попри певні сумніви, викликані історичними та сучасними реаліями. Приклади жіночої маскулінності, наявні в текстах автора, не відіграють у його творчості значної ролі. У дослідженні також простежено динаміку опозиції «стилета» й «стилоса», що є наскрізною у творчості Є. Маланюка, в контексті маскулінної складової частини цих символів.
Висновки. Дослідження гендерної проблематики у творчості видатного представника «Празької школи» Є. Маланюка дають змогу сформувати більш повну картину цього феномена та українського національного міфу, важливим аспектом якого є гендерний.
Посилання
2. Башкирова О. «Чоловік у стані кризи»: світоглядні та естетичні виміри художньої моделі (на матеріалі сучасної української романістики). Південний архів: Філологічні науки. 2017. Вип. 71. С. 150–154.
3. Башляр Г. Психоанализ огня / Пер. с франц. Н.В. Кисловой. Москва : Прогресс, 1993. 174 с.
4. Бурейчак Т. Гегемонія чоловіків у пострадянській Україні: дискурси та практики. Перехресні стежки маскулінного українського дискурсу. Культура й література ХІХ‒ХХІ століть / за ред. Агнєшки Матусяк. Київ : LAURUS, 2014. С. 43–68.
5. Галберстам Дж. Маскулінність без чоловіків (передмова до книжки «Жіноча маскулінність»). Критика феміністична: східноєвропейський журнал феміністичних і квір-студій. 2019. № 2. С. 42–78.
6. Донцов Д. Дух нашої давнини: 2-ге видання. Мюнхен, Монтреаль, 1951. 341 с.
7. Маланюк Є. Малоросійство. Нью-Йорк : Видання «Вісника» ООЧСУ, 1959. 32 с.
8. Маланюк Є. Поезії: В одному томі. Нью-Йорк : Наукове товариство ім. Шевченка в Америці, 1954. 314 с.
9. Маланюк Є. Ще про жіночу мужність. Книга спостережень. Торонто : Гомін України, 1966. Т. 2. С. 392–397.
10. Марко В.П. Аналіз художнього твору : навч. посібник. Київ : Академвидав, 2013. 280 с.
11. Теліга О. Якими нас прагнете? Олена Теліга. Збірник / Редакція і примітки О. Жданович. Детройт – Нью-Йорк – Париж : Видання Українського Золотого Хреста в ЗСА, 1977. С. 65–77.
12. Юрчук О. У тіні імперії. Українська література у світлі постколоніальної теорії. Київ : ВЦ «Академія», 2013. 224 с.