ПРЕСУПОЗИЦІЯ ЯК КАТЕГОРІЯ МАКРОПРАГМАТИКИ

  • Тетяна Миколаївна Гуляк Національна академія внутрішніх справ
Ключові слова: макропрагматика, пресупозиція, висловлювання, комунікант, конситуація

Анотація

Стаття присвячена вивченню соціолінгвістичного явища пресyпозиції як категорії лінгвістичної прагматики.

Метою роботи є визначення особливостей утворення та функціонування прагматичної категорії пресупозиції.

Методи. Наукова розвідка базується на описовому та структурному методах лінгвістичного дослідження, а також методі прагматичного аналізу. Описовий метод використано для міжрівневої інтерпретації прагматичної категорії пресупозиції. Структурний метод застосовано з метою встановлення внутрішніх зв’язків між тими мовними елементами, які формують згадувану категорію. Прагматичний аналіз допомагає виявити комунікативні особливості висловлювань з пресупозицією.

Результати. На основі проведеного аналізу з’ясовано, що у прагматиці пресупозиція розглядається не просто як компонент логічної структури висловлювання, а як припущення адресанта про певний об’єм знань / уявлень адресата, як загальний фонд знань, досвід, яким володіють усі учасники процесу комунікації, як необхідна умова успішності реалізації мовленнєвих актів. Категорія пресупозиції є помежовою і тому зазнає впливу факторів лінгвістичного та позалінгвістичного середовищ. Власне інтралінгвістичні (структурно-граматичний і синтаксичний) та екстралінгвистичні (комунікативний і соціокультурний) чинники виділено як базисні для класифікації основних видів прагматичної пресупозиції: пресупозиції мовця, пресупозиції висловлювання, пресупозиції, яка не може бути скасованою, оцінної пресупозиції. Охарактеризовано засоби мови та зовнішні чинники, які формують прагматичну пресупозицію. До мовних засобів зараховуємо фактивні предикативи, дієслова на позначення стану, повторення дії, суджень, умовні речення, темпоральні й означальні підрядні речення, запитання, чіткі описи, конструкції з наголошеними елементами. Зовнішні фактори зумовлюються конситуацією, в процесі якої комуніканти роблять ряд припущень про правдивість почутих висловлювань. Екстралінгвістичними чинниками формування прагматичної пресупозиції вважаємо: рівень знань співрозмовників одним про другого, фонові знання комунікантів, обізнаність про тему розмови.

Висновки. Прагматична пресупозиція – поліаспектна категорія, зумовлена мовними та немовними чинниками, і тому існує декілька підходів до її типологізації. За критеріями агента і продукту мовленнєвої дії виділяють пресупозицію мовця і пресупозицію висловлювання / речення. Існує також оцінна прагматична пресупозиція, одним із засобів її вираження є ірреальна умовна конструкція, логіко-граматична форма якої сприяє розумінню не тільки інформації, що презентується у процесі спілкування, але й особистого відношення мовця до фактів, поданих у реченні / висловлюванні.

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252
1. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. Київ : Вид. центр «Академія», 2004. 344 с.
2. Бацевич Ф. Нариси з лінгвістичної прагматики : монографія. Львів : ПАЇС, 2010. 336 с.
3. Макаров Л. Основы теории дискурса. Москва : Гнозис, 2003. 278 с.
4. Падучева Е. Высказывание и его соотношение с действительностью. Москва, 1986. С. 128–145.
5. Селіванова О. Сучасна лінгвістика напрями та проблеми. Полтава : Видавництво «Довкілля – К», 2008. 712 с.
6. Сусов И. Лингвистическая прагматика. Винница : Нова книга, 2009. 272 с.
7. Шендельс Е. Имплицитность в грамматике. Вопросы романо-германской филологии: Сб. науч. трудов Моск. гос. пед. ун-та им. М. Тореза. Москва, 1977. Вып. 112. С. 109–119.
8. Abbott B. Presupposition and common ground. Linguistics and Philosophy. 2008. № 21. P. 523–538.
9. Davis S. Pragmatics: a reader. Oxford University Press, 1991. 420 p.
10. Grundy P. Doing Pragmatics. Oxford University Press, 2000. 306 p.
11. Longman Dictionary of Contemporary English – Harlow and London: Longman, 2015. 1668 p. (LDCE)
Опубліковано
2020-07-08
Сторінки
65-69
Розділ
Романські, германські та східні мови