№ 81 (2020): Південний архів (філологічні науки)
Українська мова та література

СЕМАНТИКО-КАТЕГОРІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛЕКСЕМИ ПОКЛИКА́ ННЯ: ЛЕКСИКОГРАФІЧНИЙ, ЕТИМОЛОГІЧНИЙ І ПАРАДИГАМИЧНИЙ ПІДХОДИ

Сергій Аркадійович Омельчук
Херсонський державний університет

Опубліковано 2020-07-08

Ключові слова

  • deverbative «поклика́ння», paradigmatic relations, polysemy, synonymous union
  • девербатив «покликання», парадигматичні відношення, полісемія, синонімне об’єднання

Анотація

У статті досліджено семантико-категорійний потенціал лексеми «покликання» та з’ясовано парадигматичні відношення між словами «покликання» («гіперпоклика́ння»), «посилання» («гіперпосилання») «лінк» і «ланка». Методи дослідження: компонентний аналіз, дефініційний аналіз словникових статей лексикологічних джерел, метод функційного аналізу, метод кількісних підрахунків, метод узагальнення.

Результати. Доведено, що іменник «покликання» належить до девербативів, яким властиве явище регулярної полісемії: nomina actionis на означення опредметненого процесу й nomina acti на означення результату процесу. Цей девербатив утворює двоє синонімних об’єднань, до складу яких входять слова з різним ступенем продуктивного вживання. Виокремлено три чинники утворення синонімних об’єднань: варіантне використання питомого слова й запозиченого; прагнення замінити ненормативне слово українським відповідником; виникнення нових понять і бажання дати кожному з них найточнішу номінацію, співзвучну з базовим іншомовним словом. З’ясовано, що найбільше лексичних конкурентів до девербатива «покликання» з’явилося в кінці 2010-х років. Визначено дві тенденції: беззаперечним лідером активного вживання в мовленні залишається позанормативне слово «посилання»; питоме слово «ланка» закономірно починає конкурувати з іншомовним відповідником «лінк». Зафіксовано широке вживання лексеми «покликання» в сучасних наукових розвідках різного галузевого спрямування, дисертаціях із філології, засобах масової інформації. Виявлено помітну тенденцію до активного використання цього слова на офіційних вебресурсах освітніх закладів, блогах, сторінках у соціальних мережах.

Висновки. Девербатив «покликання» є нормативним словом, яке запропоновано ввести до реєстру слів сучасних лексико-графічних видань, а в макроструктурі тлумачного словника української мови зафіксувати три дефініції: 1. Указівка на кого-, що-небудь для підтвердження. 2. Сукупність бібліографічних відомостей про документ, що є необхідними й достатніми для

ідентифікування та пошуку. 3. Адреса іншого мережевого інформаційного ресурсу у форматі URL.

Посилання

1. Баган М.П. Англізація сучасного українськомовного комунікативного простору: причини, основні вияви та наслідки. Українська мова. 2020. № 1. С. 38–53.
2. Береза Т., Зубрицька І., Зелений Ю. Мова – не калька: патріотичний словник гарної української мови «Говорімо гарно!». Львів, 2014. 563 с.
3. Боряк Т.Г. Електронний ресурс «Архіви України» як інструмент доступу до національної документальної спадщини. URL : http://storage.library.opu.ua/online/periodic/iopktXXI/045-056.pdf (дата звернення: 24.04.2020).
4. Вакуленко М.О. Українська термінологія: комплексний лінгвістичний аналіз : монографія. Івано-Франківськ : Фоліант, 2015. 361 с.
5. Великий тлумачний словник сучасної української мови / кер. вид. проєкту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак ; Ін-т української мови НАН України, Ін-т мовознавства НАН України, Всеукраїнське тов-во «Просвіта» імені Т. Шевченка. Київ : Дніпро, 2009. 1332 с.
6. Венжинович Н.Ф. Фраземіка української літературної мови: когнітивний та лінгвокультурологічний аспекти : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.01 / Інститут української мови НАН України. Київ, 2018. 503 с.
7. Вимоги до оформлення курсових, дипломних і магістерських робіт: методичні вказівки для студентів економічних спеціальностей і магістрів технічних спеціальностей. Краматорськ : ДДМА, 2011. 36 с. URL : http://www.dgma.donetsk.ua/metod/uo/vedp/%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82.pdf (дата звернення: 03.03.2020).
8. Гірняк С.П. Роль соціолекту інтелігенції Східної Галичини у формуванні норм української літературної мови (кінець ХІХ – перша половина ХХ століття) : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.01 / Інститут української мови НАН
України. Київ, 2018. 723 с.
9. Голікова Н.С. Художній дискурс П.А. Загребельного: лінгвокогнітивний і прагмастилістичний аспекти : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.01 / Інститут української мови НАН України. Київ, 2018. 530 с.
10. Голоскевич Г. Правописний словник (за нормами УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ Всеукраїнської Академії Наук). Харків, 1929. URL : https://r2u.org.ua/data/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%281929%29.pdf (дата звернення: 05.03.2020).
11. Данилевська О.М. Мовна ситуація в українській шкільній освіті на початку ХХІ століття : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.01 / Інститут української мови НАН України. Київ, 2020. 525 с.
12. Етимологічний словник української мови : у 7 т. / редкол.: О.С. Мельничук (голов. ред.) [та ін.]. Київ : Наук. думка, 1982. Т. 2 : Д-Копці / уклад.: Р. В. Болдирєв [та ін.]. 1985. С. 460.
13. Іваник Ю. Моделі, методи і засоби формування динамічних сценаріїв у навігаційних геоінформаційних системах реального часу : дис. … канд. техн. наук : 05.13.06 / Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова. Київ, 2015. 157 с.
14. Івасишина Т. Посилання чи поклика́ння? Українська мова. 2010. № 1. С. 99.
15. Калько М. Українська аспектологічна думка останнього півстоліття: основні здобутки і вектори розвитку. URL : file:///C:/Users/ASUS/Downloads/Mv_2011_12-13_30.pdf (дата звернення: 18.04.2020).
16. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. Київ : Вид. центр «Академія», 1998. 712 с.
17. Кислюк Л.П. Словотвірна номінація в сучасній українській мові: система – узус – ідіолект : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.01 / Інститут української мови НАН України. Київ, 2018. 616 с.
18. Король Л. Порівняльний аналіз веб-сайтів «Українська правда» та УНІАН. URL : http://lilusyakorolsunshine.blogspot.com/2012/11/blog-post_20.html (дата звернення: 16.04.2020).
19. Коць Т.А. Публіцистичний стиль в українській літературній мові кінця ХІХ – початку ХХІ ст.: нормативно-аксіологічний аспект : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.01 / Інститут української мови НАН України. Київ, 2019. 455 с.
20. Кушнірецька І.І. Інформаційна технологія динамічної інтеграції слабоструктурованих даних у web-системах : дис. … канд. техн. наук : 05.13.06 / Національний університет «Львівська політехніка». Львів, 2017. 164 с.
21. Лаврінець О.Я. Статус конструкцій із дієсловами на -ся в сучасній українській науковій мові. URL : http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/5037/Lavrinets%27_STATUS_KONSTRUKTsIY.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 18.04.2020).
22. Мединська Н.М. Семантико-граматична диференціація ознакових слів : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.01 / Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Інститут української мови НАН України. Київ, 2018. 451 с.
23. Нові слова та значення : словник / Ін-т укр. мови НАН України; уклали: Л.В. Туровська, Л.М. Василькова. Київ : Довіра, 2009. 271 с.
24. Омельчук С. Сучасна українська лінгводидактика: норми в термінології і мовна практика фахівців: монографія. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2019. 356 с.
25. Орфоепічний словник української мови: в 2 т. / за ред. М.М. Пещак, В.М. Русанівського. Київ : Довіра, 2003. Т. 1: близько 140 000 слів. 920 с.
26. Перехрест В.І. Російсько-український словник з математики, фізики та інформатики: 46 000 термінів. Київ : Довіра, 2008. 685 с.
27. Піддубняк В.Г. Словник журналіста і видавця. Херсон : ХМД, 2005. 120 с.
28. Потятиник Б.В. Інтернет-журналістика : навч. посіб. Львів : ПАІС, 2010. 244 с. URL : https://institutes.lnu.edu.ua/mediaeco/wp-content/uploads/sites/2/2015/04/internet_journalism.pdf (дата звернення: 20.04.2020).
29. Російсько-український словник та українсько-російський словник, в одному томі : 500 000 слів та словосполучень / упоряд. та головн. ред. В.Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : Перун, 2008. 1848 с.
30. Словник ділової мови. Термінологія та фразеологія / М. Дорошенко, М. Станіславський, В. Страшевич. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. 248 с. Репринт з видання 1930 р.
31. Словник синонімів української мови : в 2 т. / А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та ін. Київ : Наук. думка, 2006. Т. 2. 960 с.
32. Словник української мови: в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда. Київ : Наук. думка, 1976. Т. 7. URL : sum.in.ua (дата звернення: 12.04.2020).
33. Сокол Л. Дитячі громадські організації у віртуальному просторі. Шкільний світ. 2018. № 22(798), С. 5–8. URL : http://lib.iitta.gov.ua/713784/1/%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB.pdf (дата звернення: 18.04.2020).
34. Сюта Г.М. Цитата в українському поетичному тексті ХХ століття: джерела, прагматика, рецепція : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.01 / Інститут української мови НАН України. Київ, 2018. 554 с.
35. Український орфографічний словник : близько 172 000 слів / за ред. В. Г. Скляренка. Вид. 7-ме, перероб. і доп. Київ : Довіра, 2008. 984 с.
36. Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. Київ : Наук. думка, 1993. 240 с.
37. Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. Київ : Наук. думка, 2007. 288 с.
38. Український правопис / НАН України. Київ : Наук. думка, 2019. 392 с.
39. Українсько-російський словник / А. Ніковський. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. 864 с. Репринт із видання 1926 р.
40. Українсько-російський словник наукової термінології / за заг. ред. Л.О. Симоненко. Київ ; Ірпінь : Перун, 2004. 416 с.
41. Фєдотова Т. Трансформація медійного тексту в умовах сучасного суспільства. Образ. 2015. Вип. 3(18). С. 25–28. URL : file:///C:/Users/ASUS/Downloads/obraz_2015_3_5.pdf (дата звернення: 16.04.2020).