Опубліковано 2019-11-29
Ключові слова
- transitional epoch, contemporary German literature, Wende, the Turn, analysis methodology
- перехідна епоха, сучасна німецька література, Поворот, методологія аналізу
Анотація
Стаття присвячена методології дослідження новітньої німецької літератури 1990–2010-х рр. З огляду на специфіку досліджуваного періоду (хронологічну невизначеність, відсутність канону, поліфонізм стилів і жанрів) обґрунтовано актуальність і доцільність вивчення літератури рубежу ХХ–ХХІ ст. як явища перехідного, або рубіжного характеру. Мета дослідження – обґрунтувати актуальність і доцільність розгляду сучасної німецької літератури рубежу ХХ–ХХІ ст. як явища нестійкого (перехідного, рубіжного) характеру; визначити основні риси перехідності в німецькомовній літературі 1990–2010-х рр.
Методи: системного аналізу, критичного аналізу дискурсу, аналітико-інтерпретативний метод.
Результати. У першій частині статті дається огляд новітніх теоретичних і критичних робіт у галузі методології сучасної літератури. Підкреслено, що спільною для більшості науковців є думка про вичерпаність старих методів та прагнення пошуків нових підходів до вивчення, систематизації і класифікації літератури, написаної після Повороту. Друга частина присвячена дослідженню сучасної німецької літератури в контексті теорії перехідності. Узагальнено висновки провідних вчених щодо специфіки перехідних культурно-історичних епох. Виявлено універсальні риси перехідних епох, характерні для різних періодів пошуку й переорієнтації. Розглянуто специфічні ознаки сучасної німецької літератури в контексті перехідності. Показано, що поштовхом до змін у культурній парадигмі Німеччини стала докорінна зміна державного устрою Німеччини у 1989 та 1990 роках. Падіння Берлінського муру та об’єднання Німеччини, що втілилися у свідомості німців як Wende (Поворот), стали символом глибокого суспільно-політичного та культурного повороту. Показано, що перехідні процеси знаходять своє відображення у зміні письменницьких поколінь, жанровій поліфонії, естетичному плюралізмі, інтермедіальному синтезі, «нормалізації» літератури та переході від серйозної до розважальної літератури, орієнтованої на міжнародного читача. З-поміж персонажів «перехідного часу» стали переважати герої з гібридною ідентичністю (гендерною, культурною, професійною). Важливою ознакою сучасної літератури є транскультурна перехідність, яка реалізується в полікультурному векторі розвитку німецької літератури.
Висновки. Зроблено висновки, що неможливість опису сучасної літератури у традиційних параметрах зміни стилів і напрямків свідчить не про безсистемність, а про «зсув» самої системи в бік коливального контуру. Отже, вивчення сучасної літератури як явища перехідності є ефективним, оскільки дозволяє врахувати всі аспекти поліфонічного літературного процесу сучасної Німеччини.
Посилання
2. Egyptien J. Einführung in die deutschsprachige Literatur seit 1945. Darmstadt : WBG; 2006. 160 S.
3. Ernst T. Gegenwartsliteratur als Subversion. Eine Analysemethode für die politische deutschsprachige Gegenwartsprosa / Hrsg. P. Brodowsky, T. Klupp. Frankfurt am Main : Peter Lang, 2010. S. 137–136.
4. Horstkotte S., Herrmann L. Poetiken der Gegenwart? Eine Einleitung Poetiken der Gegenwart. Deutschsprachige Romane nach 2000. Berlin ; Boston : De Gruyter, 2013. S. 1–11.
5. Kammler C. Deutschsprachige Literatur seit 1989/90. Ein Rückblick. Deutschsprachige Gegenwartsliteratur seit 1989. Zwischenbilanzen – Analysen – Vermittlungsperspektiven / Hrsg. C. Kammler, T. Pflugmacher. Heidelberg : SYNCHRON, 2004. S. 13–35.
6. Klappert A. Gegenwartsliteratur unter anderem. Epochenkonstruktion als Reihe. Wie über Gegenwart sprechen? Überlegungen zu den Methoden einer Gegenwartsliteraturwissenschaft / Hrsg. P. Brodowsky, T. Klupp. Frankfurt am Main : Peter Lang, 2010. S. 47–72.
7. Scheitler I. Deutschsprachige Gegenwartsprosa seit 1970. Tübingen ; Basel : Francke, 2001. 386 s.
8. Wie über Gegenwart sprechen? Überlegungen zu den Methoden einer Gegenwartsliteraturwissenschaft / Hrsg. P. Brodowsky, T. Klupp. Frankfurt am Main : Peter Lang, 2010. 174 s.
9. Ильинская Н.И. Поэтическое пространство новейшей русской поэзии: К вопросу о целостности процесса. Русская литература. Исследования: Сб. научн. трудов. Вып. VII. Киев, 2005. C. 55–56.
10. Кривцун О.А. Эстетика. Москва : Юрайт, 2019. 549 с.
11. Лейдерман Н.Л. Теория жанра. Исследования и разборы. Екатеринбург : УрГПУ, 2010. 904 с.
12. Мережинская А.Ю. Художественная парадигма переходной культурной эпохи: русская проза 80-90-х годов ХХ века. Киев : Киев. ун-т, 2001. 433 с.
13. Пахсарьян Н.Т. К проблеме изучения переходных эпох: понятие рубежа, перелома и перехода. Литература в диалоге культур-2. Материалы международной научной конференции. Ростов-на-Дону, 2004. С. 12–17. URL : http://www.philology.ru/literature1/pakhsaryan-04c.htm (дата звернення: 10.10.2019).
14. Силантьева В.И. Литература и живопись в контексте компаративистики : Писатели и художники периодов эстетической переориентации. Одесса : Астропринт, 2015. 336 с.
15. Хренов Н.А. Искусство в исторической динамике культуры. Москва : Согласие, 2015. 752 с.
16. Эпштейн М. Протеизм. Манифест начала века. Знамя. 2001. № 5. URL : http://www.intelros.ru/subject/figures/ mixail-yepshtejn/11285-ot-post-k-proto-manifest-proteizma.html (дата звернення: 10.10.2019).