ВПЛИВ СТАНУ АФЕКТУ НА МИСЛЕННЄВО-МОВЛЕННЄВІ ПРОЦЕСИ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ДИСКУРСУ)

  • Катерина Олександрівна Негляд
Ключові слова: емоція, емотивність, дисоціація, евстрес, персонаж

Анотація

Мета статті – дослідити афективне мовлення персонажів англомовного літературного дискурсу крізь призму його деформуючого або сприятливого впливу на мисленнєві та мовленнєві процеси. Матеріалом дослідження слугувало афективне мовлення персонажів англомовного літературного художнього дискурсу. До уваги брався також авторський опис їхніх емоцій, відчуттів та невербальної поведінки, які уможливлюють отримання комплексу внутрішніх і зовнішніх виявів феномену афекту. Для вирішення поставлених завдань використано загальнонаукові методи (описовий та функціональний методи) та спеціальні лінгвістичні дослідницькі методи (прагмалінгвістичний метод, когнітивний метод та компонентний аналіз). У роботі афект витлумачується як найвищий за інтенсивністю ступінь протікання як негативних, так і позитивних емоцій, при цьому знак протікання афекту (позитивний або негативний) не пов’язаний безпосередньо зі змінами в роботі свідомості. У результаті дослідження встановлено, що стан афекту спричиняє три основні психічні стани: стан дисоціації, стан евстресу та перехідний, або пошуковий стан, кожен із яких характеризується певними мовленнєвими особливостями та певними невербальними проявами, які в художньому дискурсі описані в авторських ремарках. Також встановлено, що стан афекту здатний заважати або сприяти функціонуванню вищих психічних процесів, викликати активні дії або пасивний стан і таким чином впливати на мовленнєво-мисленнєві процеси. Авторка статті доходить висновку про те, що афект починається від приємного або неприємного подиву, а потім під час наростання емоційного збудження перетворюється в такі базові емоції, як страх, відчай, гнів і захоплення. У статті аналізуються три психічні стани, зумовлені станом афекту: стан дисоціації, стан евстресу (який стиму­лює роботу свідомості) і прикордонна фаза переходу від стану дисоціації на проміжну програму адаптації. Встановлено, що у стані дисоціації на перший план висувається емотивна інформація, пов’язана із прямим відображенням емоційного стану мовця, мовлення людини є імпульсивним і не завжди передбачає наявність співрозмовника. Для стану евстресу характерним є усвідомлене прагнення донести до співрозмовника власну емоційну оцінку фактів дійсності. Пошуковий адаптаційний стан характеризується прагненням мовця подолати деформуючий вплив афективних процесів та знайти слова, які вірно передають крайній ступінь емоційного збудження.

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252
1. Анохин П.К. Эмоции. Большая медицинская энциклопедия. Т. 35. Москва, 1964. С. 339.
2. Вилюнас В.К. Психология эмоций. Санкт-Петербург : Питер, 1984. 288 с.
3. Ефремова Т.Ф. Новый словарь русского языка (Толково-словообразовательный). Москва : Русский язык, 2000. URL : http://slovari.gramota.ru/ (дата звернення: 10.10.2019).
4. Изард К. Эмоции человека. Москва : Прогресс, 1980. 212 с.
5. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. Санкт-Петербург : Питер, 2001. 752 с.
6. Илюхина В.А. Комплексный подход к изучению адаптивных системных реакций и функциональных состояний человека. Физиология человека. 1986. Т. 12, № 1. Ленинград : Наука. С. 25–37.
7. Краткий психологический словарь / Под ред. A.B. Петровского и М.Г. Ярошевского. Москва : Политиздат, 1985. 431 с.
8. Лук А.Н. Эмоции и личность. Москва : Знание, 1982. 176 с.
9. Рогачевский Л.А. Эмоции и преступления. Ленинград : Знание, 1984. 33 с.
10. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. Санкт-Петербург : Питер, 2002. 720 с.
11. Симонов П.В. Потребностно-информационная теория эмоций. Вопросы психологии, 1982. № 6. С. 44–56.
12. Синеокова Т.Н. Парадигматика эмоционального синтаксиса (на материале английского языка) : дис. ... докт. филол. наук : 10.02.04. Москва, 2004. 383 с.
13. Спивак Д.Л. Лингвистика измененных состояний сознания : дис...докт. психол. наук : 10.02.19; 19.00.04. Санкт-Петербург, 1998. 351 с.
14. Философский словарь / Под ред. М.М. Розенталя. Изд. 3-е. Москва : Изд-во политической литературы, 1975. 496 с.
15. Фортунатов Г.А. Общая психология : учебник. Москва : Просвещение, 1976. 250 с.
16. Энциклопедический словарь / Издатели Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрон. Т. 76 (38). Ярославль, 1993.
17. Якобсон П.М. Психология чувств. Москва : Издательство АН РСФСР, 1958. 384 с.
18. Beaton M.C. Death of a dustman. London : C & R Crime, 2013. 288 p.
19. Beaton M.C. The love from hell. Edinburgh : Constable and Co., 2016. 320 p.
20. Bellow S. Herzog. London : Penguin, 2012. 362 p.
21. Bernstein E. M., Putnam F. W. Development, reliability, and validity of a dissociation scale. Journal of Nervous and Mental Disease, 1986. 174(12). P. 727–735.
22. Drever J. A Dictionary of psychology. London : Penguin Books, 1977. 310 p.
23. Parsons T. Man and wife. London : Harper, 2010. 320 p.
24. Vance L. The Garden of betrayal. London : Corvus, 2011. 499 p.
Опубліковано
2019-11-29
Сторінки
41-46
Розділ
Романські, германські та східні мови