№ 79 (2019): Південний архів (філологічні науки)
Теорія літератури

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ТЕОРІЙ НАРАТИВУ ТА НАРАТИВНОCТІ: CУЧАСНА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ ПІЗНАННЯ

Опубліковано 2019-11-04

Ключові слова

  • post classical narratology, subjectivity, teleology, biosemiotics
  • посткласична наратологія, суб’єктність, телеологія, біосеміотика

Анотація

У статті подано аналітичний огляд сучасних теорій наративу та ключового поняття наративності, які стрімко увійшли в наукову гуманітарну парадигму сучасного знання з кінця минулого століття, кардинально змінивши класичне розуміння наративу як звичайної теорії оповіді “storytelling”.

Мета роботи полягає у з’ясуванні сутності наративу як способу представлення дійсності шляхом аналітичного узагальнення впливових теорій наративності в контексті дискусії між «природньою» та «штучною» наратологією як наріжної проблеми сучасної епістемології пізнання.

Методи. В основу огляду покладено системний підхід, який полягає у комплексному дослідженні наративу; для аналізу теоретичних викладок та гіпотез теорії наративності використано аналітико-інтерпретативний метод, що у поєднанні з історичним методом дослідження дозволив прослідкувати розвиток теорій наративності та виокремлення наратології в окрему галузь літературознавства.

Результати. У ході аналітичного розгляду провідних теорій наративності було помічено суттєвий вплив інтерпретативного повороту в соціальних науках на формування синергійного підходу до аналізу наративного дискурсу та наративного способу пізнання як нової епістемології знання. Встановлено, що завдяки синергії наукових підходів та взаємодії літературознавства з психологією, семіотикою, філософією та естетикою кінця минулого століття, сучасні теорії наративу змістили акцент аналізу з текстового на змістовий план вираження взаємодії знакових систем, представлених категорією суб’єктності. Суб’єктність як цілеспрямована діяльність є категорією буття, пізнання та сприймання, яка інкрустована в культурі як динамічна сутність, Umwelt, та визначає спектр реакцій, асоціацій та межі когнітивного простору сприймання та смислоутворення окремого художнього тексту свідомістю читача. Саме таке розуміння суб’єктності покладено в основу семіотичного трактування знакових систем як самоорганізаційних єдностей (В. Александер, К. Калл, П. Коблі, Ю. Лотман, Ч. Пірс) та тексту як біологічної живої сутності, яка виникає та рухається в телеологічному ключі від «причини» до «цілі» як емерджентний феномен дало поштовх до виникнення нового напряму досліджень наративу – біосеміотики (Т. Себеок, Я. фон Еукскюль).

Висновки. Сучасна теорія наративу є багатогранною завдяки інтегративному характеру сучасної епістемології, утвореної в результаті трансформації естетичних та наукових парадигм. Водночас зміна форм, методів та шляхів аналізу наративності була викликана необхідністю перегляду неефективних структуралістських підходів. Ключову роль у формуванні сучасної багатоаспектної теорії наративу відіграла семіотика як наука про знакові системи, що дозволило інтегрувати різні напрями наукового знання (біологію, лінгвістику, психологію та філософію) у відносно цілісний підхід, що сприяло появі нового напряму досліджень наративу – біосеміотики (Т. Себеок, Я. фон Еукскюль).

Посилання

1. Андреева В.А.. Литературный нарратив: текст и дискурс. 2009. URL: http://www.dissercat.com/content/tekstovyei-diskursnye-parametry-literaturnogo-narrativa (дата звернення: 18.12.2018).
2. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. Москва, 1999. 2-е изд., І-XV, 896 с.
3. Бистров Я.В. Англомовний біографічний наратив у вимірах когнітивної лінгвістики і синергетики : монографія. Київ, 2016. Івано-Франківськ. 320 с.
4. Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття : навч. посібник. Київ : Либідь, 1997. 224 с.
5. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред. Анатолія Волкова. Чернівці : Золоті литаври, 2001. 636 с.
6. Шмид В. Нарратология. Москва : Языки славянской культуры, 2003. 312 с.
7. Cobley P. (2014). What is Narrative? Narrative 2nd edition. Chapter 9. Routledge.
8. A companion to narrative theory (2005). Ed. by James Phelan and Peter J. Rabinowitz. Blackwell Publishing
9. Richardson B. Recent Concepts of Narrative and the Narratives of Narrative Theory. Style:Volume 34, № 2, Summer 2000