№ 79 (2019): Південний архів (філологічні науки)
Романські, германські та східні мови

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕПІТЕТІВ У ХУДОЖНЬОМУ ТА КІНОДИСКУРСАХ (НА ОСНОВІ РОМАНУ ДЖОАН РОУЛІНГ “HARRY POTTER AND THE PRISONER OF AZKABAN”)

Опубліковано 2019-11-04

Ключові слова

  • cognitive-discursive paradigm, fictional discourse, film discourse, lexical stylistic devices
  • когнітивно-дискурсивна парадигма, художній дискурс, кіно дискурс, лексико-стилістичні засоби

Анотація

Стаття присвячена дослідженню лексико-стилістичних засобів, зокрема епітетів, у романі Джоан Роулінг “Harry Potter and the Prisoner of Azkaban” і його кіноверсії.

Метою роботи є аналіз епітетів і виявлення їх функціональних особливостей у художньому та кінодискурсах на основі роману “Harry Potter and the Prisoner of Azkaban”.

Методи: дослідження базується на основних методах когнітивно-дискурсивної парадигми, а також сукупності таких методів, як метод повільного прочитання тексту, що передбачає лінгвостилістичне опрацювання мовної одиниці з метою обґрунтованої мотивації авторського відбору; метод зіставлення уможливлює з’ясувати, чому автор і сценарист використали конкретний стилістичний варіант слова, словосполучення тощо з низки можливих; семантико-стилістичний метод для виявлення стилістичної належності слів і словосполучень у досліджуваних дискурсах.

Результати. На основі проведеного аналізу епітетів як у художньому, так і кінодискурсах з’ясовано, що епітет є часто вживаним художнім засобом у художньому дискурсі. Його емоційні властивості досить очевидні й виразні. Епітет характеризує та змальовує людей, предмети та явища саме з емоційного погляду, тому цим самим відрізняється від логічного означення. Епітети дають змогу показати об’єкт зображення з несподіваного боку, в цьому полягає їх стилістична функція. Дослідження пояснює те, що епітети в кінодискурсі зустрічаються не дуже часто, в них немає великої потреби, оскільки глядач бачить відповідні образи на екрані. Епітети, які зустрічаються у фільмі, підкріплюють ефект картинки на екрані й надають історії ще більше містичності, змушуючи глядача зацікавитися її продовженням.

Висновки. Епітети, які використовують Джоан Роулінг у художньому дискурсі й автори кіноверсії роману, несуть позитивне або негативне навантаження, роблячи історію загадковішою та цікавішою. Вони підкреслюють характерні ознаки персонажів і підсилюють інтерес читачів і глядачів, зосереджуючи увагу на їхніх основних рисах. Порівняльна характеристика вживання епітетів у двох дискурсах спонукає до аналізу інших лексико-стилістичних засобів, якими переповнений роман і, можливо, його кіноверсія.

Посилання

1. Загнітко А.П. Основи дискурсології. Донецьк : ДонНУ, 2008. 194 с.
2. Карасик В.И. Языковые ключи. Москва : Гнозис, 2009. 406 с.
3. Лингвистический энциклопедический словарь / под ред. В.Н. Ярцевой. Москва : Советская энциклопедия, 1990. 688 с.
4. Онопрієнко Т.М. Узуально-асоціативні епітети в сучасній англійській мові. Вісник Житомирського державного університету імені І. Франка, 2005. № 23. С. 89–92.
5. Самкова М.А. Кинотекст и кинодискурс: к проблеме разграничения понятий. Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2011. № 1 (8). C. 135–137.
6. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с
7. Rowling J.K. Harry Potter and the Prisoner of Azkaban. URL: http://ebook.pldworld.com/_eBook/Harry%20Potter%20(1~7)/J.K.%20Rowling%20-%20HP%203%20-%20Harry%20Potter%20and%20the%20Prisoner%20of%20Azkaban.pdf (дата звернення: 18.07.2019).