КОНТЕКСТ І ДІЄСЛІВНА СЕМАНТИКА

  • Олеся Петрівна Сулима
Ключові слова: класи дієслів, лексико-семантична група, пізнання, метафоризація, десемантизація

Анотація

Статтю присвячено питанню семантичної типології дієслів, зокрема чотирьох великих класів: дії, процесу, стану і ставлення. Для потрактування дієслівної семантики в аспекті лексико-семантичної класифікації необхідно розглянути вплив контексту на значення дієслова. Наявні класифікації переважно ґрунтуються на першому, прямому, значенні дієслівної лексеми, однак у свідомості мовців часто першою асоціацією можуть бути друге й наступні, особливо переносні, значення.

Метою пропонованого дослідження є проаналізувати вплив суб’єкта, обставинних поширювачів і ширшого контексту, зокрема суб’єкта або предиката іншої предикативної частини, на визначення семантики дієслова. Фактичним матеріалом слугували результати анкетування, здійсненого двома етапами: спочатку респонденти мали покласифікувати дієслівні лексеми, потім ті самі дієслова, але в контексті за класами дії, стану, процесу та відношення.

Методи: анкетування для отримання фактичного матеріалу шляхом опитування респондентів; описовий метод для інвентаризації результатів анкетування з метою встановити основні особливості класифікації дієслівної семантики; контекстуального аналізу для з’ясування впливу окремих елементів контексту на потрактування значення дієслів і статистичного аналізу для встановлення співвідношень між окремими класами дієслів.

Результати. За результатами встановлено 3 групи дієслів: ті, що майже ідентично розподілені в контексті й поза ним; ті, що зазнали незначних змін у потрактуванні між окремими класами; ті, що виявили найбільші «зсуви» семантики в контексті. До першої групи респонденти зарахували однозначні дієслова й ті, що мають порівняно невелику кількість значень, що пов’язані між собою; до другої – тільки багатозначні дієслова з широкими властивостями метафоризуватися та різним функційним навантаженням; до третьої – багатозначні дієслова, що характеризовані вищим рівнем абстрактності. Окремі дієслова учасники анкетування поза контекстом не змогли зарахувати до жодної з груп (засіяти, розмірковувати, стукнути, викреслювати), проте в контексті такі слова розподілено. Також труднощі виявилися в покласифікуванні дієслова розмірковувати, яке деякі респонденти зарахували водночас до двох класів (дії та процесу поза контекстом і процесу і стану в контексті).

Висновки. Дослідження дало змогу резюмувати про вплив лексичних поширювачів на моносемічні та полісемічні дієслова, дієслова, що мають властивість метафоризуватися й десемантизуватися в структурі речення.

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252
1. Апресян Ю.Д. К построению языка для описания синтаксических свойств слова. Проблемы структурной лингвистики. Москва : Наука, 1972. С. 279–325.
2. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы. Москва : Наука, 1976. 383 с.
3. Гак В.Г. Высказывание и ситуация. Проблемы структурной лингвистики. Москва : Наука, 1972. С. 349–372.
4. Золотова Г.А. О синтаксической форме слова. Мысли о современном русском языке / сост. А.Н. Кожин. Москва : Просвещение, 1969. С. 58–66.
5. Ковалевский Р.Л. Некоторые гносеологические и когнитивные аспекты глагольной номинации. Русский глагол в сопоставительном освещении. Парадигматические и синтагматические отношения. Саратов : Издательство Саратовского университета, 1987. С. 102–107.
6. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении. Москва : Наука, 1978. 114 с.
7. Платонов К.К. Система психологии и теория отражения. Москва : Наука, 1982. 308 с.
8. Реформатский А.А. Лексические мерисмы и семантическая редукция. Проблемы структурной лингвистики. Москва : Наука, 1972. С. 268–278.
9. Словник української мови. Київ : Наукова думка, 1970–1978. Т. 1–4, 8–10.
10. Сулима О.П. До питання лексико-семантичної класифікації дієслів. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». Одеса, 2019. Вип. 38. Т. 3. С. 157–160.
11. Уфимцева А.А. Типы словесных знаков. Москва : Наука, 1974. 206 с.
12. Шаумян С.К. Семиотика и теория порождающих грамматик. Проблемы структурной лингвистики. Москва : Наука, 1967. С. 5–17.
Опубліковано
2019-11-04
Сторінки
13-17
Розділ
Українська мова та література