«МАЛІ БАТЬКІВЩИНИ» ЯК ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ МОТИВ У ТВОРЧОСТІ АНДЖЕЯ СТАСЮКА В ГЛОБАЛІСТИЧНИХ ПРОЦЕСАХ СУЧАСНОГО СВІТУ

  • Р НАНІВСЬКИЙ
Ключові слова: «малі батьківщини», емігрантські письменники, пограниччя, ностальгічні спогади, міфічна країна, краса, індивідуальність

Анотація

У 90-тих роках, із появою свободи, нова, але потужна сила загрожувала сучасним «малим батьківщинам». Така лавина, яка скасувала всі розбіжності та відмінності на своєму шляху, стала глобалізацією. Цей процес швидко вступив до країн Центральної Європи після розпаду комуністичного режиму, і здавалося, що це змінить суспільство до цих пір.
Цього звичайно не відбулося, однак толерантність на задньому плані почала перетворюватися на деяку байдужність, а в інших навіть викликала агресивні настрої, а замість зміцнювати суспільство призвела до її розпаду на окремі територіальні (інколи примарні) одиниці. Виявлення та розмежування того чи іншого регіону призвело до утворення мінімізованих соціальних автономій.
Зближення, а далі приєднання Польщі до об'єднаної європейської родини відкрило очі письменників до малих і прекрасних регіонів, відомих як периферійні. У такі місцинах, як правило, залишалися осторонь великих змін та потрясінь, що відбулися в світі, або ж ці зміни досягали їх із затримкою затримкою. Тут, на узбіччі, де затиралася соціально-політична реальність і народжувалися, так часто не без допомоги спогадів, ностальгічні літературні тексти до костей просякнутих унікальністю і неповторностю так часто в перемішку із мітичністю точо чи іншого регіону.
У випадку з Анджеєм Стасюком це – опис східних прикордонних територій південної Польщі. Тут можна чітко знайти ностальгічні спогади з дитинства та юності автора. Ці спогади виникають, як з ретроспективи, які керує зріла людина, як у книзі «Як я став письменником», методи майбутнього досвіду стають способом пізнання у романі «Через річку», а у «Білому круці», автор подає Бещадські верхи, райони безсумнівно пов'язані з культурнорелігійною традицією звичаїв де зупинився час.
Герої прози Стасюка подорожуючи, намагається дослідити різні культури та країни, шукаєючи сенсу свого життя, а вкорінення в місцевому, локальному просторі допомагає їм повернутися до життєвої рівноваги. Жорстока порожнеча і сірість буття породили героя, що шукає свого місця у мирській екзистенції, де важливим аспектом залишається тема життя людей у гармонії з природою.

Посилання


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/ksuict/pa.journal.kspu.edu/www/cache/t_compile/980f50e5049a9d818b8461a383b671e117021563^addd65021fadf964339ab08cd1aa93ba59b14e9c_0.app.frontendobjectsarticledet.php on line 252
1. Autor. Podmiot literacki. Bohater; Red., A. Martuszewskiej i J. Sławińskiego, Wrocław: Ossolineum PAN, 1983. S. 252.
2. Czapliński P. Śliwiński P. Literatura polska 1978–1998. Przewodnik po prozie i poezji. Kraków: PWN, 2000. S. 240. URL: http://www.czarne.com.pl/?a=1022
3. Literatura wobec wojny i okupacji / Red., M. Głowińskiego, J. Sławińskiego. Wrocław: IBN, 1976. S. 312.
4. O dialogu kultur wspólnot kresowych / Red., S. Uliasza. Rzeszów: Wyd. WSP, 1998, S. 366.
5. Polska proza i poezja po 1989 roku wobec tradycji / Red., A. Główczeskiego i M. Wróblewskiego. Toruń: Wyd. UMK, 2007. S. 366.
6. Stasiuk A. Autorskie spotkanie w Zamojskim Domie Kultury (Zamość, Polska) dn., 07.09.2018.
7. Stasiuk A. Biały kruk. Wołowiec: Czarne, 2011. S. 324.
8. Stasiuk A. Dukla. Wołowiec: Czarne, 2011. S. 150.
9. Stasiuk A. Dziennik pisany później. Wołowiec: Czarne. 2010. S. 138.
10. Stasiuk A. Przez rzekę. Wołowiec: Czarne, 2002. S. 145.
11. Studia o narracji, red., J. Błońskiego, S. Jaworskiego, J. Sławińskiego. Wrocław: ZN im. Ossolińskich, 1982. S. 312.
Опубліковано
2018-12-27
Сторінки
40-43
Розділ
Слов’янські мови та література