№ 74 (2018): Південний архів (філологічні науки)
Загальне мовознавство

ОМОНІМІЯ У МОВЛЕННІ: ТИПОЛОГІЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Опубліковано 2018-06-27

Ключові слова

  • language homonymy,
  • speech homonymy,
  • text,
  • homophony,
  • grammatical homonymy,
  • syntactic structures
  • ...Більше
    Менше
  • мовна омонімія,
  • мовленнєва омонімія,
  • текст,
  • омофонія,
  • граматична омонімія,
  • синтаксичні конструкції
  • ...Більше
    Менше

Анотація

У статті досліджено явище розширення мовної омонімії в тексті. Представлено систему і типологію текстової омонімії, розглянуто механізми її виникнення, описано основні підходи в інтерпретації морфологічної, синтаксичної і прагматичної омонімії. Запропоновано алгоритм послідовного автоматичного аналізу мовлення, на який варто спиратися під час розгляду омонімії в тексті.

Посилання

1. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Языки русской культуры, 1995. 464 с.
2. Богин Г.И. Типология понимания текста. Калинин: КГУ, 1986. 86 с.
3. Виноград Т. Программа, понимающая естественный язык. М.: Мир, 1976. 296 с.
4. Гребенкина О.С. Коммуникативнопрагматическая интерпретация многозначного высказывания с позиций контрадиктносинергетического подхода: автореф. дисс. ... кандидата филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка». Пермь, 2002. 20 с.
5. Давыдов И.И. Опыт о порядке слов URL: http://www.knigafund.ru/books/821
6. Данеш Ф. Опыт теоретической интерпретации синтаксической омонимии. Вопросы языкознания, 1964. № 1. С. 3–16.
7. Дрейзин Ф.А. Синтаксическая омонимия. Машинный перевод и прикладная лингвистика. Вып. 9. М.: Haука, 1966. С. 38–43.
8. Золотова Г.А. Очерк функционального синтаксиса русского языка. М.: Либроком, 2009. 352 с.
9. Иорданская JI.H. Синтаксическая омонимия в русском языке. НТИ. Cер. 2. 1967. № 5. С. 9–17.
10. Кійко С.В. Омонімія в мові і мовленні. Чернівці: Родовід, 2014. 544 с.
11. Кійко С. Омоформія в сучасній німецькій мові. Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Вип. 531: Германська філологія. Чернівці: ЧНУ, 2010. С. 42–60.
12. Кійко С.В. Синергетика омонімії як мовного, мовленнєвого і міжмовного явища. Чернівці: ЧНУ, 2016. 532 с.
13. Лаптева О.А. Живая русская речь с телеэкрана. Сегед: JATE, 1990. 517 с.
14. Лаптева О.А. Речевые возможности текстовой омонимии. М.: УРСС, 2003. 415 с.
15. Ломоносов М.В. Краткое руководство к красноречию. Собрание сочинений в 11 томах. Т. 7. М.: Гелос, 2006. С. 91–378.
16. Малаховский Л.В. Теория лексической и грамматической омонимии. М.: Наука, 1990. 238 с.
17. Мельчук И.А. Опыт теории лингвистических моделей «СМЫСЛ ↔ ТЕКСТ». М.: Языки русской культуры, 1999. 346 с.
18. Мучник Б.С. Человек и текст. М.: Книга, 1985. 252 с.
19. Ольшанский И.Г., Скиба В.П. Лексическая полисемия в системе языка и тексте. Кишинев: Штиинца, 1987. 127 с.
20. Перцов Н.В. О неоднозначности в поэтическом языке. Вопросы языкознания. 2000. №3. С. 55–82.
21. Секерина И. Психолингвистика. Современная американская лингвистика: фундаментальные направления. М.: УРСС, 2002. С. 231–275.
22. Уилкс Й. Анализ предложений английского языка. Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XII. М.: Наука, 1983. С. 318–371.
23. Чейф У.Л. Значение и структура языка. М.: Прогресс, 1975. 432 с.
24. Щепин А.Г. Контекстная омонимия в русском языке (речевые созвучия): автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук: 10.02.01 «Русский язык». Иркутск, 1963. 23 с.
25. Agricola E. Syntaktische Mehrdeutigkeit (Polysyntaktizität) bei der Analyse des Deutschen und des Englischen. Berlin: AkademieVerlag, 1968. 203 S.
26. Baldinger K. Die Semasiologie: Versuch eines Überblicks. Berlin: Akademie-Verlag, 1957. 40 S.
27. Jakobson R. Semiotik. Frankfurt. Main: Suhrkamp, 1988. 430 S.
28. Petershagen W. Schwäbisch für Besserwisser. Stuttgart: Theiss, 2003. 151 S.
29. Schulz von Thun F. Miteinander reden. Allgemeine Psychologie der Kommunikation. Reinbeck: Rowohlt, 2010. 320 S.
30. Weber H.J. Mehrdeutige Formen im heutigen Deutsch. Studien zu ihrer grammatischen Beschreibung und lexikographischen Erfassung. Tübingen: Niemeyer, 1974. 271 S.