Том 1 № 72 (2018): Південний архів (філологічні науки)
Література зарубіжних країн

СМІХОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ МІФУ ПРО АМФІТРІОНА: ПЛАВТ, МОЛЬЄР, ЖАН ЖІРОДУ

Опубліковано 2018-02-26

Ключові слова

  • sacral myth,
  • desacralization,
  • laughter transformation,
  • humour,
  • satire,
  • productive model
  • ...Більше
    Менше
  • сакральний міф,
  • десакралізація,
  • сміхова трансформація,
  • гумор,
  • сатира,
  • продуктивна модель
  • ...Більше
    Менше
  • сакральный миф,
  • десакрализация,
  • смеховая трансформация,
  • юмор,
  • сатира,
  • продуктивная модель
  • ...Більше
    Менше

Анотація

У статті розглядається процес трансформації сакрального міфу про зачаття Зевсом (у римській версії – Юпітером) найбільшого героя античності Геракла. У результаті дослідження встановлено, що в обробці плавтовського сюжету і Мольєр, і Жіроду йдуть шляхом розширення і інтелектуалізації форм і засобів комічного, замінюючи бурлескні форми сміху витонченим гумором, дотепністю, прихованою насмішкою, не уникаючи при цьому і вдоволено-фарсових сцен.

Посилання

1. Бордонов Ж. Мольер / Пер. с фр. М.: Искусство, 1983. 415 с., 15 л. ил., портр. (Жизнь в искусстве).
2. Гесиод. О происхождении богов (Теогония). Эллинские поэты / в переводах В.В. Вересаева. М.: ГИХЛ, 1963. С. 169−202.
3. Драненко Г.Ф. Аксіологічне переосмислення античного міфу в пьесі П. Хакса «Амфітріон». Наук. вісник Чернігів. ун-ту. Вип. 72. Германська філологія. Зб. наук. Праць. Чернівці: Рута, 2000. С. 89−99.
4. Драненко Г.Ф. Міф про Амфітріона в інтерпретації Жана Жіроду. Франція та Україна. Науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: матеріали V Міжнародної конференції. Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1998. Том 1, ч. I. С. 63−66.
5. Драненко Г.Ф. Мiф про Амфiтрiона в мольє рiвськiй iнтерпетацi. Наук. вicник Чернiв. ун-ту. Романська фiлологiя. 1998. Вип. 21. С. 132−136.
6. Жироду Ж. Пьесы / перевод с фр. М.: Искусство, 1981. 648 с.
7. Карельский А. О творчестве Генриха фон Клейста (1777−1811) . Клейст Генрих. Избранное. Драмы. Новеллы. Статьи / Пер. с нем.. Вступит. Ст. А. Карельского. Примеч. А. Левинтона и А. Карельского. М: Худож. Лит.; 1977. С. 3−21.
8. Мелетинский Е.М. Поэтика мифа. М.: Наука, 1976. 407 с.
9. Менар Р. Мифы в искусстве старом и новом. М.: Гелиос, 2007. 368 с.
10. Мифы народов мира: В 2 т. Т 1, 2. М.: Советская энциклопедия, 1980.
11. Мольер. Полное собрание сочинений: В 4 т. – Т. 3. М.: Искусство, 1966. 542 с.
12. Плавт. Комедии: В 2 т. Т. 1. М.: Искусство, 1987. 672 с.
13. Laffont-Bompani. Dictionnaire encyclopedique de la litterature francaise. P.: Robert Laffont, 2007. P. 21, 665−669.
14. Moliere de J.-B. Poquelin Oeuvres completes de Moliere. Cinquieme epoque. 1668−1669 / J.-B. Poquelin de Moliere. Nouvelle ed. par M. Philarete Chasles. P.: Calman Levy, 1868. 362 p.