Література зарубіжних країн
ХУДОЖНІ СТРАТЕГІЇ ТВОРЕННЯ АВТОРСЬКОГО МІФУ ПРО ДОН ЖУАНА У ДРАМАТУРГІЇ ХАСІНТО ГРАУ И МІГЕЛЯ ДЕ УНАМУНО
Опубліковано 2018-02-26
Анотація
У статті досліджено домінантні стратегії «деміфологізації» та «реміфологізації» авторського міфу про Дон Жуана у драматургії іспанських письменників початку ХХ століття Х. Грау та М. де Унамуно.
Посилання
1. Бальмонт К.Д. Тип Дон Жуана в мировой литературе. Дон Жуан русский. Антология. М.: Аграф, 2000. С. 512−544.
2. Бультман Р. Новый Завет и мифология. Социально-политическое измерение христианства. М.: Наука, 1994. С. 302–339.
3. Веселовский А.Н. Легенда о Дон-Жуане. Веселовский А.Н. Этюды и характеристики. М.: Типо-лит. A.B. Васильева и К, 1903. С. 3−80.
4. Мелетинский Е.М. Поэтика мифа. М.: Правда, 1976. 280 с.
5. Мелетинский Е.М. Миф и двадцатый век. Избранные статьи. Воспоминания. М.: Правда, 1998. С. 95−99.
6. Лотман Ю.М., Минц З.Г., Мелетинский Е.М. Литература и мифы. Мифы народов мира: Энциклопедия. В 2 т. М.: Сов. энциклопедия, 1992. Т. 2. С. 58–65.
7. Лосев А.Ф. Диалектика мифа. М.: Правда, 1990. 239с.
8. Топорков А.Л. Теория мифа в русской филологической науке XIX века. М.: Индрик, 1997. 456 с.
9. Шарыпина Т.А. Проблемы мифологизации в зарубежной литературе XIX – XX веков. Монография. Н. Новгород, 1995. 120 с.
10. Grau J. Ante la figura de Don Juan. Teatro selecto de Jacinto Grau / ed. por Luciano García Lorenzo. Madrid: Escelicer, 1971. Pp. 589−596.
11. Grau J. El burlador que no se burla. Teatro selecto de Jacinto Grau / por Luciano García Lorenzo. Madrid: Escelicer, 1971. Pp. 597−713.
12. Marañon Gr. Don Juan. Ensayos sobre el origen de su leyenda. Madrid: Espasa-Calpe, 1964. 166 p.
13. Medina D. Recurrencia del tema del Don Juan: Hipótesis en torno a la teoría literaria. Filología i Linguistika. Madrid: Taurus, 1991. № 17. Pp. 39−46.
14. José Ortega y Gasset X. España sin espinas. M: ACT; Ermak, 2003. 269 p.
15. Unamuno M. de. El hermano Juan, o El mundo es teatro. Miguel de Unamuno. Obras completas. Vol. III. Madrid: Fundación José Antonio de Castro, 1996. Pp. 467−545.
16. Yáñez M.P. El concepto de tragedia en Jacinto Grau. Actas del XIII Congreso de la Asociación Internacional de Hispanistas. Vol. II. Madrid: Castalia, 2000. Pp. 790−796.
2. Бультман Р. Новый Завет и мифология. Социально-политическое измерение христианства. М.: Наука, 1994. С. 302–339.
3. Веселовский А.Н. Легенда о Дон-Жуане. Веселовский А.Н. Этюды и характеристики. М.: Типо-лит. A.B. Васильева и К, 1903. С. 3−80.
4. Мелетинский Е.М. Поэтика мифа. М.: Правда, 1976. 280 с.
5. Мелетинский Е.М. Миф и двадцатый век. Избранные статьи. Воспоминания. М.: Правда, 1998. С. 95−99.
6. Лотман Ю.М., Минц З.Г., Мелетинский Е.М. Литература и мифы. Мифы народов мира: Энциклопедия. В 2 т. М.: Сов. энциклопедия, 1992. Т. 2. С. 58–65.
7. Лосев А.Ф. Диалектика мифа. М.: Правда, 1990. 239с.
8. Топорков А.Л. Теория мифа в русской филологической науке XIX века. М.: Индрик, 1997. 456 с.
9. Шарыпина Т.А. Проблемы мифологизации в зарубежной литературе XIX – XX веков. Монография. Н. Новгород, 1995. 120 с.
10. Grau J. Ante la figura de Don Juan. Teatro selecto de Jacinto Grau / ed. por Luciano García Lorenzo. Madrid: Escelicer, 1971. Pp. 589−596.
11. Grau J. El burlador que no se burla. Teatro selecto de Jacinto Grau / por Luciano García Lorenzo. Madrid: Escelicer, 1971. Pp. 597−713.
12. Marañon Gr. Don Juan. Ensayos sobre el origen de su leyenda. Madrid: Espasa-Calpe, 1964. 166 p.
13. Medina D. Recurrencia del tema del Don Juan: Hipótesis en torno a la teoría literaria. Filología i Linguistika. Madrid: Taurus, 1991. № 17. Pp. 39−46.
14. José Ortega y Gasset X. España sin espinas. M: ACT; Ermak, 2003. 269 p.
15. Unamuno M. de. El hermano Juan, o El mundo es teatro. Miguel de Unamuno. Obras completas. Vol. III. Madrid: Fundación José Antonio de Castro, 1996. Pp. 467−545.
16. Yáñez M.P. El concepto de tragedia en Jacinto Grau. Actas del XIII Congreso de la Asociación Internacional de Hispanistas. Vol. II. Madrid: Castalia, 2000. Pp. 790−796.