ГЕРТА МЮЛЛЕР «ГОЙДАЛКА ДИХАННЯ»: ПЕРЕКЛАД КАТЕГОРІЇ ОЗНАЧЕНОСТІ / НЕОЗНАЧЕНОСТІ

Анотація

У дослідженні порушується актуальна перекладознавча проблема – особливості відтворення категорії означеності / нео- значеності на матеріалі німецько-українських перекладів творів сучасної художньої літератури. Метою даної статті є визна- чення способів передачі українською мовою значень німецьких артиклів та інших детермінативів, за допомогою яких вира- жається категорія означеності / неозначеності в німецькій мові. Для досягнення поставленої мети застосовуються зіставний та описовий методи лінгвістичного дослідження, що дозволяють розглянути різні способи передачі засобів вираження катего- рії означеності / неозначеності в українському перекладі. Об’єктом дослідження постає категорія означеності / неозначеності, що виступає засобом позначення певного предмета. Предметом вивчення є експліцитні засоби вираження вищевказаної кате- горії в німецькій мові (в романі Г. Мюллер «Гойдалка дихання») та імпліцитні в українському перекладі зазначеного твору. За допомогою результатів, досягнутих внаслідок зіставного аналізу текстів оригіналу та перекладу, вдалося встановити основні мовні засоби відтворення категорії означеності / неозначеності в українському перекладі. Зокрема, зафіксовано такі випадки вираження категорії означеності / неозначеності в мові-оригіналі, а також засоби та способи їх відтвореня в мові перекла- ду: неозначений артикль перекладений прономіналізованим числівником «один із/з», неозначено-особовоим займенником «якийсь», вказівним займенником; означений артикль – за допомогою займенників; нульовий артикль відтворено деталізова- ним перекладом; детермінативи – їх відповідниками, а також іншими детермінативами; в деяких випадках перекладач вдаєть- ся до перифрази, описового, неточного чи недослівного перекладу. Висновки: в німецькій мові означеність / неозначеність виражається за допомогою артиклів (означеного, неозначеного або нульового), а також інших детермінативів, якими часто виступають займенники. В той час як в українській мові певних морфологічних засобів вираження цієї категорії нема, пере- кладач вдається до використання лексичних та синтаксичних засобів, важлива роль при цьому відводиться контексту.