Опубліковано 2021-09-29
Ключові слова
- документалістика, мемуаристика, роман початку ХХІ ст., есеїстика, метажанр
Анотація
Мета. Метою публікації є системні спостереження щодо мистецького засвоєння жанрових ознак діаристики в творах Марії Матіос «Щоденник страченої», «Приватний щоденник. …Майдан. Війна…», спрямовані на спеціальне вивчення варіа- тивності взаємодії документального та художнього типів письма, домінування того чи того з них і, відповідно, виформування оригінальних поетик оповідних систем.
Методи. З цією метою використано естетичний та історико-порівняльний методи дослідження.
Результати. У статті вперше цілісно досліджено щоденниковий сегмент доробку сучасної української письменниці, лау- реатки Національної премії України імені Т.Г. Шевченка Марії Матіос.
Висновки. Унаслідок аналізу текстів дійшли висновку, що жанровими ознаками щоденника є побудова тексту як низки нотаток, котрі датовано фіксують події із життя «Я»-наратора, як і їхня хронікальність, дискретність, змістова і формальна різ- ноплановість, концептуальна незапрограмованість, суб’єктивованість тощо. Водночас художнє ядро творів – гострі конфлікти соціально-психологічного й громадянсько-політичного типу, які моделюють сюжетику, розбудовують систему персонажів, більшою або меншою мірою естетизують текст.
«Щоденник страченої» – це художньо-епічний твір, створений за взірцем белетризованого жіночого діарія; власне роман, у якому щоденник – і художній образ, і архітектонічний принцип, і композиційно-стильовий прийом, котрий у мемуарно- рецептивному ключі організовує розгортання теми (самопізнання й особистісне становлення жінки через щоденникове пись- мо-читання). Твір має виразний мелодраматичний характер, акцентує приватну історію на сірому фоні загального буття, через есеїстичну мозаїку думок і станів утверджує владу свідомості жінки над її підсвідомим.
«Приватний щоденник. …Майдан. Війна…» – це типовий літературний щоденник, власне діаріуш, який засвідчує діяльну присутність його авторки – письменниці, політика, культурно-громадської діячки, жінки (доньки, сестри, дружини, матері, бабусі, колеги, подруги), людини – Марії Матіос у буремному сьогоденні України. Із формального погляду це різновид доку- ментально-художнього метажанру – роман-хроніка, який фіксує події Революції Гідності й початку російсько-української війни від 30.11.2013 р. до 05.07.2015 р. крізь призму особистого сприйняття й безпосередньої причетності до них нараторки. У творі потужне проблемно-реалістичне тло, виразна есеїстична та репортажна оповідальність; воднораз його естетичність забезпечують художнє мовлення, прийоми композиції, поетичність описів тощо.
Розвиток жанру щоденника у творчості М. Матіос є одним із чинників, що відображають її письменницьку еволюцію.