ЛЮДИНА РОЗУМНА: ТИПИ МЕТАФОРИЧНОГО ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПРИ ФОРМУВАННІ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО ОБРАЗУ (на матеріалі української, німецької та англійської мов)

Анотація

Мета. Основна мета дослідження – це інтерпретувати та диференціювати типи механізмів метафоризації в українських,німецьких та англійських фразеологізмах, які характеризують позитивні інтелектуальні здібності людини, а також виявити їхспільні та відмінні риси, адже однією з основних характеристик фразем різних мов виступає єдність загального і специфічного.Виходячи із цієї мети і спільного завдання антропоцентричної фразеології, що полягає у вивченні співвідношення мовнихта екстралінгвістичних значень, досліджуються мовні визначення фразеологізмів у мові, а фразеологічне значеннярозглядається як об’єкт лінгвістичного дослідження. Вивчення фразем відбувається за різними напрямками. Вивчення їхяк одиниць, що відбивають людський фактор в будь-якій мові, залишається актуальним в останні десятиліття. Метафоратакож знаходиться в центрі уваги сучасної лінгвістики через її взаємозв’язок між мовними явищами і сприйняттям, пам’яттюі мисленням, надбанням і застосуванням людських знань і досвіду.

Методи. Оскільки фразеологічні одиниці розглядаються в лінгвістичному і лінгвокультурному аспектах, використовуєтьсякомплексна дослідницька методологія. Згідно з поставленою метою та конкретними завданнями використовувалися такіосновні методи, як описовий, зіставний, а також метод компонентного аналізу.

Результати. Автор пропонує загальну класифікацію механізмів метафоризації у фразеологічних одиницях, щовивчаються з урахуванням компонентів їхньої внутрішньої форми. Виділено моделі фразеологізмів, засновані на різних типах метафоричного переосмислення. Запропонована класифікація може бути застосована для вивчення семантичних особливостейфразеологізмів на матеріалі різних мов, а також для їх подальшого правильного ідеографічного розподілу.

Висновки. У досліджуваних мовах фраземи з метафоричним переосмисленням утворюють досить велику групу. Багатоз них мають досить прозору смислову структуру, мотивація якої заснована на широких конотаціях, відомих практично кожномуносію мови. У завдання дослідження входило виявлення семантичних подібностей і відмінностей між фразеологізмами мов.Зв’язок фразеологізмів із культурним кодом зберігається в колективній підсвідомій пам’яті носіїв мови. Фразеологізми, щовідображають в своїй семантиці тривалий процес культурного розвитку людей, фіксують та передають культурні установкий архетипи, стандарти і стереотипи з покоління в покоління.