№ 86 (2021): Південний архів (філологічні науки)
Романські, германські та інші мови

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ АРГУМЕНТАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ В ІСПАНСЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ ПЕРЕДВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ 2019 РОКУ

Наталія Миколаївна Попова Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Олександра Юріївна Рибалка Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Опубліковано 2021-07-01

Ключові слова

  • політичний дискурс, прагматика, комунікативна стратегія, тактика, аксіологема, семантико-когнітивна інтерпретація, мовний контекст, концептосфера

Анотація

Мета. Метою статті є виявлення ефективних засобів та прийомів у тактиках окреслення позитивної перспективи, проти- ставлення та солідаризації, за допомогою яких реалізується аргументативна стратегія у промовах, дебатах та інтерв’ю полі- тичних лідерів Іспанії, зокрема Педро Санчеса, Пабло Касадо та Сантьяго Абаскаля.

Методи. Дослідження базується на комплексному підході до аналізу політичного дискурсу, у якому поєднано комуніка- тивно-прагматичний, семантико-когнітивний і контекстуальний аналізи, що забезпечують визначення комунікативно-прагма- тичних намірів мовця, встановлення аксіологічного компоненту значення використаних мовних одиниць і їх можливі інтер- претації носіями національної концептосфери у відповідному мовному та ситуативному контексті.

Результати. У межах дослідження було проаналізовано засоби реалізації аргументативної стратегії у передвиборчих про- мовах лідерів трьох провідних політичних партій Іспанії, інтерв’ю та дебатах за їх участю, виокремлено переважання тактики окреслення позитивної перспективи, протиставлення, солідаризації та описано особливості поєднання обраних політиками лексичних, граматичних і стилістичних одиниць із урахуванням національно детермінованої специфіки значення лексичних одиниць, що вербалізують затребувані концепти національної концептосфери Іспанії. Аналіз дискурсу передвиборчої кампа- нії 2019 року дозволив визначити специфічні риси аргументативної стратегії: спрямованість на майбутнє, акцент на власних досягненнях та недоліках опонентів, прагнення скоротити дистанцію між мовцем та адресатом. Орієнтованість на майбутній контекст втілюється у тактиці окреслення позитивної перспективи за допомогою використання граматичних та лексичних засобів, що позначають чіткість та визначеність позиції політика. Тактика протиставлення, що характеризується вживанням антонімічних лексичних засобів, дозволяє політичним діячам вигідно представити власну кандидатуру та негативно вплинути на імідж опонентів. Необхідність переконати виборців втілюється в тактиці солідаризації, що полягає у використанні лексич- них одиниць, які вказують на близькість поглядів і приналежність мовця й адресата до єдиного цілого.

Висновки. Проведений аналіз особливостей реалізації аргументативної стратегії в іспанському політичному дискур- сі свідчить про ефективність трьох основних комунікативних тактик: окреслення позитивної перспективи, протиставлення та солідаризації, добір лексичних, граматичних та стилістичних засобів побудови яких базується на врахуванні ситуативно- прагматичного контексту та національно аксіологічних домінант іспанського світогляду.