№ 86 (2021): Південний архів (філологічні науки)
Українська мова та література

СТРУКТУРНІ МОДЕЛІ СКЛАДНИХ ТЕРМІНІВ У ІНСТИТУЦІНО-ПРАВОВОМУ ДИСКУРСІ

Людмила Володимирівна Пономарьова Приазовський державний технічний університет image/svg+xml

Опубліковано 2021-06-29

Ключові слова

  • термінологічна сполука, терміносистема, професійна лексика, загальновживана лексика, структура терміна

Анотація

Мета. Метою дослідження є виявлення структур, типових для мовленнєвої реалізації термінологічних сполук в інституційно- правовому сегменті юридичного дискурсу. У статті представлений аналіз термінологічних сполук різної семантичної структури.

Методи. Довести необхідність термінологічних сполук як більш вичерпних та деталізованих і однозначних форм терміна допо- могають такі методи: для визначення і опису семантичної структури досліджуваних термінологічних сполук використовувався структурний метод; спільні і відмінні ознаки досліджуваних структур виявлялись за допомогою зіставного методу; кількісний метод використано для визначення частотності вживання термінологічних сполук у текстах інституційно-правового дискурсу.

Результати. Результатом розвідки стала класифікація термінологічних сполук інституційно-правового дискурсу за син- таксичними та семантичними показниками. У сучасній термінології виникає проблема видозмінювання, втрати властивостей терміна в результаті конвергенції термінології із загальновживаною лексикою. Ця конвергенція помітна у юридичному дис- курсі через його наближеність до повсякденного спілкування. Із цієї причини виникає так звана ілюзія розуміння тексту.

Висновки. Зважаючи на функціональний підхід до визначення терміна, можна констатувати, що багатокомпонентні тер- мінологічні сполуки задовольняють всім вимогам, що пред’являються до терміна. Вони також виконують ряд інших функцій, які невластиві однослівній термінології. Термінологічна сполука має чітку дефініцію та структуру, завдяки чому усувається можливість неоднозначності. Семантична структура зазначених одиниць визначається потребами інституційно-правового дискурсу і пов’язана з методами словотворення, кожен з яких впливає на зв’язність, з’єднаність й інші характеристики тексту.