М’ЯКІ ТА ЖОРСТКІ ТРИГЕРИ ПРЕСУПОЗИЦІЇ У ТВОРІ ЖАХІВ «HERBERT WEST ‒ REANIMATOR»

Анотація

Дана робота розглядає таке явище, як «пресупозиція», на основі твору жахів Говарда Філіпса Лавкрафта «Herbert West –Reanimator» та дає ряд диференційних понять, що допоможуть відокремити значення «м’яких» та «жорстких» тригерів пре-супозиції. Загальне уявлення пресупозиції як такої дає читачеві будь-якого художнього твору можливість отримати додатковийоб’єм даних як частину інформаційного пласту, який або не потребує додаткових роз’яснень в цілому, або ж є загальноприйня-тим соціокультурним чи шаблонно–аксіомним поняттям, що анігелює потребу в уточненнях як таку.

Метою роботи є демонстрація принципово відмінних понять «м’якої» та «жорсткої» пресупозиції у ключі трьох осно-вних класів та рівня акомодації реципієнта до кожної із структур. Результат диференціації було отримано методом вичлененнятекстових структур із загального пласту твору, як комбінацію семантичного та прагматичного розуміння вислову та демон-страції значимості кожного з елементів в цілому й виокремлення більш значущої складової частини в кожному прикладі. Заоснову було взято праці наукових діячів, що вже досліджували подібне явище на прикладі інших інтертекстуальних формаційта висловили свою думку із приводу значимості розглянутих аспектів та суттєвості різниці між такими. Зокрема, не лишепринципову різницю між «м’якими» та «жорсткими» тригерами, а й ігнорування різниці між ними на рівні призупиненняфункціонування вказаного значення в контексті формації до якого вбудовано певну структуру.

Результати. У роботі розкрито ряд проблем, що перешкоджають проведенню чіткого розмежування між тригерами, яківказують на пресупозицію. Серед них широка функціональність лексичних одиниць у межах контекстно-значимого інформа-ційного посилу та різноманіття перекладу в адаптації до розуміння іншомовних реципієнтів. Таким чином, розглядається яви-ще непослідовності поведінки тригерів, що значною мірою перешкоджає безпомилковій ідентифікації пресупозиції. Зрештоюце призводить до підкреслення актуальності питання формування єдиного поняття пресупозиції та створення систематичноїемпіричної міжлінгвістичної теорії методів перевірки пресупозицій.

Висновки. Робота демонструє приклади м’якого прийняття альтернативних конструкцій як логічного наслідку контекстно-го впливу певних структур на загальну картину описану у творі. Розглядаються умови, які не впливають на цілісне функціону-вання окремих конструкцій у тексті, проявляючи пряму залежність від контексту. Всі ці конструкції є невід’ємною частиноюформування загальної картини сприйнятої реципієнтом (слухачем чи читачем), а це підкреслює факт залежності контекстногонавантаження кожного окремого тригера від засобів їх реалізації й функціонування не лише в рамках тексту, а й жанру твору.