№ 84 (2020): Південний архів (філологічні науки)
Загальне мовознавство

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИГУКОВИХ НЕЧЛЕНОВАНИХ РЕЧЕНЬ

Альона Сергіївна Кучер Київський університет імені Бориса Грінченка

Опубліковано 2020-12-23

Ключові слова

  • вигук, нечленовані речення, інтер’єктивація, семантика вигуків, мовленнєві формули етикету, звуконас- лідування

Анотація

Мета. Комплексно проаналізувати вигукові нечленовані речення у зв’язку з їхніми семантичними, граматичними, кому- нікативно-прагматичними характеристиками та модальною спеціалізацією, описати закономірності реалізації нечленованих речень такого типу в системі синтаксично нечленованих конструкцій.

Методи. В основу дослідження покладено такі методи: аналіз та порівняння, що полягають в аналітичному опрацюванні теоретико-методологічної бази й інтерпретуванні різних дослідницьких парадигм у студіюванні вигуків та вигукових нечле- нованих речень; описовий, який ґрунтується на з’ясуванні провідних особливостей вигукових нечленованих речень; функцій- но-прагматичний метод, який передбачає характеристику вигукових нечленованих речень із позиції виявлення їхньої комуні- кативної ролі у формуванні та вираженні думки.

Результати. У статті звернено увагу на актуальність студіювання вигуків як одного з головних морфологічних маркерів нечленованих речень. Сформульовано низку наукових концептів у рамках визначення граматичної природи вигуків та вияв- лення провідних особливостей вигукових нечленованих речень. Зауважено різноаспектність наукового бачення стосовно сутнісних характеристик вигуків, оскільки вигуки як морфологічні одиниці мови активно інтегрують у сферу синтаксису та набувають синтаксичних категоріальних особливостей. Охарактеризовано низку різних класифікацій вигукових нечлено- ваних речень, в основі яких закладено різні критерії їх опису. Указано на формальність віднесення мовленнєвих етикетних формул та звуконаслідувань до складу вигукових нечленованих речень та проаналізовано з етимологічного погляду причини та наслідки інтер’єктивації.

Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що вигуки часто стають граматичним центром нечленованих речень, формують такі їхні семантичні групи: емоційні, апелятивні, спонукальні, етикетні та звуконаслідування (окрема група). Вар- то зазначити, що для розуміння семантичної природи вигукових нечленованих речень доречною є їхня співвіднесеність із висловленням, що стає однією із провідних тез їх аргументованого кваліфікування як емоційних еквівалентів речення.