Опубліковано 2020-12-23
Ключові слова
- семантичний розвиток, найменування, переосмислення, моделювання, метонімія
Анотація
Мета. Семантичний розвиток найменувань продовжує залишатись актуальним питанням у сучасній лінгвістиці. Дослі- дження присвячено виявленню й аналізу переносних значень найменувань артефактів, що є компонентами сталих виразів в українській, німецькій та англійській мовах, які були утворені за метонімічною моделлю «частина ‒ ціле».
Методи. У дослідженні було застосовано метод словникових дефініцій для демонстрації шляхів розвитку переносного значення у семантичній структурі найменувань артефактів і метод моделювання, який дав змогу побудувати моделі семан- тичного розвитку метонімічних назв на позначення артефактів у трьох мовах, а саме метонімічної моделі «частина ‒ ціле».
Результати. Метонімія як семантичний процес відбувається на основі подібності за суміжністю. Значна увага у лінгвістич- ній науці приділяється метонімічному моделюванню, за допомогою якого можна побудувати моделі семантичного розвитку лек- сем на позначення артефактів в українській, німецькій та англійській мовах. Встановлено, що артефактом є будь-який штучно створений людиною предмет. У процесі дослідження обчислено відсоткові показники співвідношення набуття найменуваннями артефактів переносного значення («частина ‒ ціле» (укр. 85,7% / нім. 68,4%/ англ. 90,5%), «причина ‒ наслідок» (укр. 9,5% / нім. 26,3% / англ. 9,5%), «вмістилище ‒ вміст» (укр. 4,8 % / нім. 5,3%), де модель «частина ‒ ціле» значно переважає над іншими.
Висновки. Метонімічне переосмислення за моделлю «частина ‒ ціле» є найбільш поширеним серед досліджуваних мето- німічних моделей. Це пов’язано з властивістю людської свідомості пізнавати дійсність у напрямі від конкретного до загально- го. Усвідомлення цілого через частину виступає важливим способом пізнання дійсності, що відображає когнітивно зумовлені способи номінації. Під час дослідження зафіксовано і проаналізовано подібності та відмінності трансформацій українських, німецьких й англійських назв артефактів, які відбулись на основі метонімічного перенесення. Спільні й відмінні тенденції у набутті назвами артефактів переносного значення відбивають національні стереотипи образно-асоціативного мислення пев- ної лінгвокультурної спільноти.