Опубліковано 2020-11-04
Ключові слова
- валентність, предикат, пасивна конструкція, семантико-синтаксична структура, трансформація
Анотація
Валентність предиката має вирішальний вплив на структуру речення. Хоча активний і пасивний варіанти речення описують одну й ту ж ситуацію, предикат проходить крізь трансформацію, яка тісно пов’язана з явищем валентності. У цій статті проаналізовано валентність предиката та її вплив на цю трансформацію у німецькій та українській мовах на прикладах із сучасної літератури.
Мета. Метою статті є порівняння трансформації «актив – пасив» у німецькій та українській мовах та опис ролі валентності у цьому процесі.
Методи. Для проведення дослідження було зібрано методом суцільної вибірки приклади пасивних конструкцій із сучасних художніх текстів німецькою та українською мовами, які опісля було оброблено та проаналізовано з використанням типологічного, зіставного, описового методів, а також методу моделювання. Валентність предиката проявляється у його здатності формувати зв’язки з іншими елементами в реченні та дає змогу передбачити додаткові позиції у синтаксичній структурі речення, які можуть бути заповнені обов’язковими чи факультативними компонентами. Для предиката властиві два типи валентності, які залежать від позиції поширювачів у реченні. Якщо лівобічну позицію переважно пов’язують із суб’єктом, то правобічна зазвичай стосується актантів з об’єктним, адресатним, локативним чи інструментальним значеннями.
Результати. Зважаючи на те, що одна й та ж функція пасивних конструкцій у німецькій та українській мовах реалізується різними формами, валентні зміни у кожній з конструкцій мають свої особливості. Спільною рисою цих перетворень виступає зменшення облігаторних актантів на одну одиницю, яка може бути заповнена факультативно у разі комунікативної потреби у інформації про виконавця дії.
Висновки. Можна зробити висновок, що валентність предиката є багатогранним феноменом, що підлягає впливу не лише формально-граматичних, а й семантико-синтаксичних чинників, а також мовленнєвої ситуації загалом. Відповідно, змін у валентності предикатів протягом трансформації з активу у пасив не можна уникнути.