Опубліковано 2020-11-04
Ключові слова
- медичний дискурс, концепт, домен, автохтон, міжконцептуальні відношення координації, субординації, слідування, каузації
Анотація
Мета. Метою представленої статті є встановлення особливостей концептосистеми сучасного німецькомовного медичного дискурсу, а саме виявлення ключових одиниць його концептуального простору як ментального ресурсу та визначення взаємозв’язків між ними. Дослідження виконане в межах сучасної когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістичних досліджень, спрямованої, зокрема, на встановлення мисленнєво-мовленнєвих особливостей дискурсивних практик етнокультурних спільнот, особливостей комплементарності їхніх ментальних і вербальних ресурсів, що дає змогу описати їх ментальну зумовленість.
Методи. У роботі була використана методика когнітивного картування, шляхом якої здійснено інтерпретацію смислового плану тексту як складника дискурсу. Вона складалась із поетапного застосування концептуального методу – для встановлення множини концептів-автохтонів та аналізу регулярних суміжних пар, шляхом якого вдалося встановити пари концептів, що вживаються в найближчому контексті, кількісного аналізу, який обґрунтував закономірність встановлених пар для цього типу дискурсу, а також логіко-семантичного аналізу, на основі якого сформульовані логічні інтерпретації – основні пресупозиції в основі сучасного німецькомовного медичного дискурсу.
Результати. На матеріалі 500 дискурсивних актів визначено 2367 концептів, об’єднаних за змістовним принципом у 14 доменів, з яких об’єктивно встановлено 65 концептів-автохтонів, що створюють каркас концептосистеми сучасного німецькомовного медичного дискурсу, а також регулярні міжавтохтонні кореляції імплікації, слідування, каузації та координації, що демонструють певні смислові залежності у свідомості його учасників. Це дало змогу представити встановлені концепти як стрижні німецького уявлення про медичну сферу, зіставити його когнітивну репрезентованість та мовну об’єктивацію.
Висновки. Через експлікацію основної структури концептосистеми досліджуваної дискурсивної практики сформульовані ключові етноспецифічні пресупозиції основних актантів сучасного німецькомовного медичного дискурсу, які засвідчують, що кооперативна партнерська атмосфера між сучасним німецьким пацієнтом та лікарем формується як симбіоз усвідомлення й дотримання прийнятих у суспільстві законів, норм поведінки, цінностей, професійних обов’язків у процесі здійснення конкретної лікарської діяльності, а також висловлення емоційної підтримки один одного.