ВЕРБАЛІЗОВАНИЙ КОНЦЕПТ OLD AGE/СТАРІСТЬ ЯК КОНСТИТУЕНТ ЕКФРАЗИСУ В СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ ЕСЕ ПРО ПІЗНЮ ТВОРЧІСТЬ ПАБЛО ПІКАССО: КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНИЙ АНАЛІЗ
Опубліковано 2020-11-04
Ключові слова
- есе, твір образотворчого мистецтва, екфразис, концепт, концептуальний складник, дискурсивна конфігу- рація концептів
Анотація
У статті проаналізовано особливості вербалізації концепту OLD AGE / СТАРІСТЬ як конституента екфразису в есеїстичному дискурсі про образотворче мистецтво.
Мета. Метою статті є з’ясувати когнітивно-дискурсивні особливості лінгвального втілення концепту OLD AGE /СТАРІСТЬ як конституента екфразису в сучасних англомовних есе трьох різних авторів про пізню творчість Пабло Пікассо.
Методологічно дослідження спирається на ідею «епістемного збирання» (О.П. Воробйова, Е. Кржановська-Ключевська) і синтезує напрацювання в галузях вивчення типів екфразису, типів екфрастичних текстів, жанру есе про мистецтво, дискурсу про мистецтво, інтегруючи їх у методологічне поле когнітивно-дискурсивного інструментарію.
Методи. У роботі використані такі методи: компонентного, концептуально-семантичного і контекстуально-інтерпретаційного аналізу.
Результати. Як конституент дескриптивного, тлумачного, простого і зведеного типів екфразису (виділених слідом за О.В. Яценко) концепт OLD AGE / СТАРІСТЬ актуалізовано в есе про пізню творчість Пікассо в сукупності таких складників: «похилений, зігнутий», «вузлуватий, шишкуватий (про частину тіла)», «утратив репродуктивну силу», «імпотенція», «висохле, зморшкувате тіло», «слабкий», «занепад, згасання», «втрата інтелектуальних здібностей», «хтивість», «відчай”, «гнів», «самотність», «впевненість», «викликає глибоке зворушення». Концепт OLD AGE / СТАРІСТЬ утворює дискурсивні конфігурації (у термінології А.М. Приходька) з концептами YOUTH / МОЛОДІСТЬ, PIGMENT / ПІГМЕНТ, FLESH / ПЛОТЬ, DISCOVERY / ВІДКРИТТЯ.
Висновки. Когнітивно-дискурсивна особливість актуалізації концепту OLD AGE / СТАРІСТЬ як конституента екфразису в сучасних англомовних есе про пізню творчість Пабло Пікассо полягає в атрибуюванні характеристик старості, об’єктивованих як складники концепту OLD AGE / СТАРІСТЬ, або людині як такій, або саме митцеві, що уможливлює розгортання витворюваних в есе смислів у кількох площинах: у площині осмислення віку людини як питомої риси людської екзистенції і площині роздумів про точки дотику старості й мистецтва (старість як предмет зображення і як особливі обставини творчості).