ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ПЕРЦЕПЦІЇ ГОЛОСУ ТА ЇЇ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ: ПРЕЛІМІНАРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

Мета. У статті представлено результати аналізу гендерних аспектів перцепції голосу та їх реалізації в англомовному художньому дискурсі. Здійснено порівняльний аналіз засобів вербалізації просодичних параметрів голосу у фемінному та маскулінному художньому дискурсах. Досліджено деякі гендерні аспекти перцепції голосу та її віддзеркалення в англомовному художньому дискурсі.

Методи. З огляду на результати наших попередніх досліджень, із фемінного та маскулінного художніх дискурсів було виокремлено лексичні одиниці, що вербалізують просодичні характеристики голосу (гучність, мелодійний компонент, темп, якість голосу) та їх комбінації. За допомогою кількісного та лінгвістичного аналізів було висвітлено основні особливості перцепції голосу автором-жінкою Х. Філдінг і автором-чоловіком К. Ісігуро в творах “Bridget Jones’s diary” та “Never let me go”.

Результати. Pезультати дослідження доводять, що в маскулінному художньому дискурсі найбільш значущими виявилися вербалізовані просодичні характеристики гучності та комбінації гучності та мелодики, точніше, низького рівню голосового тону та пониженої гучності. Таким чином, параметр гучності відіграє найголовнішу роль в відображенні слухової перцепції в маскулінному художньому дискурсі. Що стосується фемінного художнього дискурсу, то тут провідна роль належить якості голосу та комбінаціям двох або навіть трьох просодичних характеристик. Серед комбінацій просодичних параметрів голосу найбільш вагомими є вербалізовані комбінації високого рівня голосового тону й підвищеної гучності разом із комбінаціями недбалої якості голосу й пониженої гучності. Цей факт підтверджує припущення про те, що авторові-жінці притаманний більш детальний опис сприйнятого на слух голосу, а саме його просодичних характеристик, в той час як автор-чоловік тяжіє до більш загального відображення слухової перцепції, висуваючи на перший план одну просодичну характеристику гучності.

Висновки. Отримані прелімінарні результати дають змогу зробити висновок про те, що авторам-жінкам притаманна більша точність та детальність слухової перцепції й її відображення, на відміну від авторів-чоловіків. Мелодика разом із темпом та їх вербалізація виявилися найменш значущими як для фемінного, так і для маскулінного художнього дискурсів.