ПРИКМЕТНИКИ ЯК ОДИНИЦІ ЗДІЙСНЕННЯ ВПЛИВУ В ТЕКСТІ АНГЛОМОВНОГО ПОЛІТИЧНОГО КОМЕНТАРЯ ТА ЗАСОБИ ЇХ ВПЛИВУ
Опубліковано 2020-11-04
Ключові слова
- медіадискурс, неабсолютні імпактори, інтенція, мовна дія, персуазивний ефект, сугестивний ефект
Анотація
Мета. Мета статті полягає у виявленні ступеня потенціалу впливу прикметників в ад’єктивних структурах атрибутивного і предикативного типів сучасної англійської мови, що функціонують у тексті англомовного політичного коментаря.
Методи. Дослідження базоване на загальнонауковій методиці синтезу, аналізу, спостереження, добору та систематизації матеріалу. Частково були застосовані герменевтичний та психоаналітичний підходи.
Результати. Газетний політичний коментар створює певні образи, наприклад, образи ключових політичних фігур, а також провокує і закріплює позитивне або негативне ставлення до них. У цьому процесі особлива роль належить неабсолютним імпакторам (як одиничним, так і множинним), які виконують у висловлюванні функцію позначення або опису ключового образу, його професійної компетенції, політичного курсу, осіб, що співвідносяться з ним, його дій, вчинків, висловлювань і т. д. В основі вибору автором лексичних одиниць, які формують висловлювання політичного коментаря, лежить критерій інтенціональності, що ґрунтується на раціональному (інформація сприймається реципієнтом усвідомлено) або ірраціональному впливі (інформація сприймається реципієнтом автоматично, неусвідомлено).
Висновки. Англійські прикметники та іменники, які досліджені в роботі, мають різну силу впливу, розглядаються як ініціальні біти впливу і формують різні за потенціалом впливу неабсолютні імпактори. Образи, які створюються за допомогою неабсолютних імпакторів, в основному сприймаються на ірраціональному рівні. Формування ставлення читача до учасників політичного процесу, подій у світі політики також відбувається на ірраціональному рівні. Газетний політичний коментар в основному має на меті створення конкретних образів ключових політичних фігур (поряд із здійсненням низки інших функцій) за допомогою відбору та організації лексичних одиниць, що максимально задовольняють цю мету відповідно до політичної платформи окремого медіавидання.