ТЕМА ДИТИНСТВА ТА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ В АВТОБІОГРАФІЧНІЙ ПОВІСТІ ГАЛИНИ ЖУРБИ «ДАЛЕКИЙ СВІТ»
Опубліковано 2020-11-04
Ключові слова
- автобіографія, документальність, імпресіонізм, характер, чуттєвість, творча уява
Анотація
Мета. Метою статті є аналіз фактів, які демонструють основні моменти зародження, формування й становлення творчої особистості майбутньої письменниці Галини Журби на прикладі її автобіографічної повісті «Далекий світ».
Методи. У роботі використано біографічний метод, порівняльно-історичний, наратологічний, загальнонаукову методику синтезу, аналізу, спостереження, добору та систематизації матеріалу та психоаналіз.
Результати. Звернено увагу на психологічний портрет письменниці в ранньому дитинстві. Особливу увагу приділено таким якостям характеру, як наполегливість, впертість, лідерські задатки, схильність до самостійних вчинків та вміння спостерігати й помітити те, чим діти зазвичай не цікавляться. Окремий аспект – родина дівчинки та її близьке оточення, історія роду, події та випробування, що випали на долю старшого покоління та вплинули на майбутню письменницю. Розглянуто й проаналізовано домашній уклад та світ дітей, котрі органічно почуваються серед мальовничої української природи. Формування в дітей вільнолюбства свідчить, що в родині поважали дитячу думку та брали до уваги їхні бажання. У статті зазначено захоплення родини театром, мистецтвом, усі вільно спілкувались кількома мовами.
Висновки. Проаналізовано різні підходи письменниці до відтворення навколишнього світу крізь призму сприйняття маленької дитини в моменти найбільших збурень емоцій та неповторних вражень. Галина Журба поєднує деталізовану оповідь із нюансуванням найтонших вражень дитячої душі. Яскраві образи, що постають перед читачем, схоплені променем внутрішнього бачення дитини, з особливим, довірливим тоном мудрого наратора. Звернено увагу на тонке сприйняття палітри кольорів та звукової мелодики, що підтверджує наявність у дитини творчого начала й пояснює витоки майбутнього тяжіння авторки до імпресіонізму. Помічено, що письменниці прекрасно вдається перейти від власних спогадів і вражень до слова, здатного їх утримати й донести до читача, зберігши колорит того часу й відчуття автентичності. В описі подій поруч з автобіографізмом й документальністю знаходимо безпосередність враження й асоціативність мислення, що яскраво висвітлюють сутність самої письменниці.