ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ІНСТРУМЕНТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ: ОПЕРАЦІЇ КОНСТРУАЛУ

Анотація

Мета. Метою статті є висвітлення базових операцій конструювання сцени (конструалу), що слугують засобами дослідження ментальної образності як критерію оцінки перекладу. У статті подано опис основних вимірів образності на основі напрацювань Р. Ленекера, Л. Талмі, Е. Табаковскої та ін. і продемонстровано їхнє практичне застосування як частини комплексного перекладознавчого аналізу на прикладі роману «Англійський пацієнт» М. Ондатже і його українського перекладу.

Методи. У роботі застосовано загальнонаукові методи опису й порівняння, аналізу й синтезу, індукції та дедукції, а також такі спеціальнонаукові методи, як метод інтроспекції, метод когнітивного моделювання, метод лінгвістичного спостереження та опису, метод контекстуально-інтерпретаційного аналізу, зіставний перекладознавчий аналіз.

Результати. Стрімкий розвиток когнітивного перекладознавства на поч. ХХІ ст., що розглядає переклад як перехід між концептуальними системами мов оригіналу й перекладу, зумовлює потребу у використанні додаткових лінгвокогнітивних інструментів для оптимізації перекладу та його аналізу. Ними, зокрема, є операції конструювання сцени (конструалу), що відображають різні способи візуалізації: виразність (профіль/база, фігура/тло, траєктор/орієнтир), конфігурація сцени, специфікація/абстрагування, перспектива, силова динаміка, динамічність (іконічність, сумарне/послідовне сканування), концептуальна метафора.

Висновки. Застосування представлених операцій конструалу збагачує порівняльний аналіз перекладу й оригіналу, додаючи до нього критерій ментальної образності. Візуалізація і динамічна природа концептуалізації акцентує на перекладі як на процесі, що задіює активацію інформації, її процесування через когніцію перекладача за допомогою операцій конструалу, перенесення її в іншу концептуальну систему. Вивчаючи роботу когнітивних механізмів, можна пояснити фундаментальні причини перекладацьких рішень і невдач.