Опубліковано 2019-11-29
Ключові слова
- символізм, мотивний комплекс, поетичний переклад, міжкультурна комунікація, контактно-генетичні зв’язки, перекладацькі стратегії
Анотація
Мета – простежити стратегії інтерпретації мотиву “l’ennui de vivre” у поетичних перекладах Ф. Сологуба шляхом зіставлення з оригінальними текстами французьких символістів.
Методи: зіставно-типологічний (шляхом порівняльного аналізу доробку поетів-символістів визначаються типологічні й оригінальні риси художньої реалізації мотивного комплексу «туги життя» (“l’ennui de vivre”)), текстологічний і контактно-генетичний (порівняльний аналіз текстів оригіналу і художнього перекладу, виявлення впливу перекладацької роботи на оригінальну творчість, співставлення між собою кількох поетичних перекладів задля з’ясування індивідуальних особливостей рецепції та трансформації елементів мотивного комплексу “l’ennui de vivre”).
Результати. У статті розвинуто тезу про синтез у реалізації мотивного комплексу “l’ennui de vivre” контактно-генетичних зв’язків та типологічних збігів. Проаналізовано поетичні твори французьких символістів у перекладах Ф. Сологуба. Вивчено специфіку рецепції та трансформації мотивного комплексу “l’ennui de vivre” у поетичних перекладах Ф. Сологуба, визначено перекладацькі стратегії автора. Доведено, що основним фактором міжкультурної комунікації є поетичний переклад.
Висновки. У перекладах Ф. Сологуба виявлено такі основні стратегії: 1) вільний переклад-інтерпретація, що передбачає максимальне наближення до авторської свідомості та введення до структури тексту неоміфологічної компоненти; 2) буквальний переклад оригіналу з використанням еквівалентної поетичної лексики та відповідністю образів. Однак домінує переклад-інтерпретація, про що свідчить русифікація мотиву туги у перекладах з французької. Основні прийоми русифікації мотиву “l’ennui de vivre” – введення до текстів образів, символів та міфологем, притаманних російському фольклору. За нашими спостереженнями, у перекладах Ф. Сологуба посилюється елегійний тон, меланхолійна рефлексія ліричного героя, акцентуються танатологічні мотиви.