№ 80 (2019): Південний архів (філологічні науки)
Теорія літератури

ПЕРЕХІДНІСТЬ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ)

Юлія Олександрівна Помогайбо

Опубліковано 2019-11-29

Ключові слова

  • перехідна епоха, сучасна німецька література, Поворот, методологія аналізу

Анотація

Стаття присвячена методології дослідження новітньої німецької літератури 1990–2010-х рр. З огляду на специфіку досліджуваного періоду (хронологічну невизначеність, відсутність канону, поліфонізм стилів і жанрів) обґрунтовано актуальність і доцільність вивчення літератури рубежу ХХ–ХХІ ст. як явища перехідного, або рубіжного характеру. Мета дослідження – обґрунтувати актуальність і доцільність розгляду сучасної німецької літератури рубежу ХХ–ХХІ ст. як явища нестійкого (перехідного, рубіжного) характеру; визначити основні риси перехідності в німецькомовній літературі 1990–2010-х рр.

Методи: системного аналізу, критичного аналізу дискурсу, аналітико-інтерпретативний метод.

Результати. У першій частині статті дається огляд новітніх теоретичних і критичних робіт у галузі методології сучасної літератури. Підкреслено, що спільною для більшості науковців є думка про вичерпаність старих методів та прагнення пошуків нових підходів до вивчення, систематизації і класифікації літератури, написаної після Повороту. Друга частина присвячена дослідженню сучасної німецької літератури в контексті теорії перехідності. Узагальнено висновки провідних вчених щодо специфіки перехідних культурно-історичних епох. Виявлено універсальні риси перехідних епох, характерні для різних періодів пошуку й переорієнтації. Розглянуто специфічні ознаки сучасної німецької літератури в контексті перехідності. Показано, що поштовхом до змін у культурній парадигмі Німеччини стала докорінна зміна державного устрою Німеччини у 1989 та 1990 роках. Падіння Берлінського муру та об’єднання Німеччини, що втілилися у свідомості німців як Wende (Поворот), стали символом глибокого суспільно-політичного та культурного повороту. Показано, що перехідні процеси знаходять своє відображення у зміні письменницьких поколінь, жанровій поліфонії, естетичному плюралізмі, інтермедіальному синтезі, «нормалізації» літератури та переході від серйозної до розважальної літератури, орієнтованої на міжнародного читача. З-поміж персонажів «перехідного часу» стали переважати герої з гібридною ідентичністю (гендерною, культурною, професійною). Важливою ознакою сучасної літератури є транскультурна перехідність, яка реалізується в полікультурному векторі розвитку німецької літератури.

Висновки. Зроблено висновки, що неможливість опису сучасної літератури у традиційних параметрах зміни стилів і напрямків свідчить не про безсистемність, а про «зсув» самої системи в бік коливального контуру. Отже, вивчення сучасної літератури як явища перехідності є ефективним, оскільки дозволяє врахувати всі аспекти поліфонічного літературного процесу сучасної Німеччини.