Опубліковано 2019-11-04
Ключові слова
- хімія, лексико-семантичні й прагматичні особливості, термінологія, термін, епонім, номен, онім
Анотація
Статтю присвячено визначенню ролі й місця термінів-епонімів в англійській та українській хімічній термінології.
Метою роботи є обґрунтування термінологічного статусу відономастичних мовних одиниць та аналіз лексико-семантичних і структурно-функціональних особливостей хімічних термінів з компонентами-епонімами в англійській та українській мовах.
Методи. Специфіка об’єкта й завдання роботи зумовили використання описового методу, що передбачає лінгвістичні спостереження, порівняння та узагальнення. Розв’язанню поставлених завдань сприяло застосування методики дефініційного, компонентного (для визначення й опису семантичної структури зібраних для дослідження одиниць), мотиваційного (для виявлення виду їх умотивованості), морфемного (для встановлення структурних характеристик термінів) аналізу. Також застосовано зіставний метод, прийоми порівняльного й історико-етимологічного аналізу.
Результати дослідження показали, що сучасна англомовна та україномовна хімічна термінологія являє собою динамічну, відкриту систему, пов’язану з розвитком науково-поняттєвого апарату хімії й інших суміжних природничих наук. Схарактеризовано структурні типи епонімічних найменувань і визначено їх продуктивні моделі. Проаналізовано лексико-семантичні процеси, що супроводжують творення та функціонування епонімічних термінів, виявлено їх лінгвопрагматичні особливості на етапі творення й у процесі функціонування.
Висновки. Епонімічні найменування – це особливий тип мовних одиниць спеціальної лексики, семантика яких співвідноситься з науково-поняттєвим та енциклопедичним змістом. Нині існує потреба в стандартизації термінологічних одиниць з ономастичним компонентом.